3 квітня - День народження Олеся Гончара

      "Є в українській літературі ХХ століття імена, без яких її важко уявити. До них належить Олесь Гончар – митець високої совісті, чесний, безкомпромісний, мужній. Це – письменник гуманістичної місії, яка полягає у розкритті краси життя, твердженні життєлюбства і духовності." (Юлія Анісімова, м. Херсон, витяг з конкурсного есе "Мій Олесь Гончар"). 
      Сьогодні, 3 квітня, вся світова спільнота відзначає День народження українського письменника, літературного критика, громадського діяча, Героя України Олеся Терентійовича Гончара.  Життя та творчість Олеся Гончара тісно пов'язані з Таврійським краєм. На матеріалі степового краю ним створені оповідання, новели, статті, а також романи й повісті: «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина», «Чари – комиші», «На косі». Широка географія нашого краю постає з творів митця: Каховка, Нова Каховка, Чаплинка, Асканія-Нова, Хорли, Берислав, Гола Пристань, Цюрупинськ (Олешки), Херсон... 

      Мешканцями Херсонщини Олесь Терентійович  неодноразово обирався депутатом до Верховної ради України та колишнього СРСР. Він часто бував у різних колективах області, зустрічався з робітниками, колгоспниками, представниками інтелігенції, з молодими виборцями, студентами.

      Олесь Терентійович Гончар був ініціатором створення Херсонського відділення спілки письменників, сприяв будівництву  Херсонської обласної наукової бібліотеки, яка нині, за рішенням Уряду, носить його ім'я. При обласній книгозбірні створено «Гончарівську вітальню», де зібрано цікаві матеріали про життя та творчість письменника.

      Пропоную вашій увазі думки, викладені на папері, моєї колеги Альони Макаренко, бібліотекаря Білозерської районної бібліотеки.

                                "Це було нещодавно, це було так давно…

          Нічого у житті не буває випадковим! Переглядаючи матеріали, відібрані для віртуальної виставки «Світ Олеся Гончара й Олесь Гончар у світі», я відчула, настільки дорогий і близький геній слова для мене. Олесь Гончар - унікальна людина, жива історія нашого народу, його культури, мови. Це - мій творчий наставник, котрий у студентські роки посіяв справжню любов до милозвучної мови, до краси навколишнього й нескінченного єднання з рідною землею. Мої улюблені твори Олеся Гончара – це ковток свіжого повітря у буденному житті, ностальгія за прекрасною молодістю, де все бажане і чудове в поєднанні з акордами любові і загадкового майбутнього. Читаючи неперевершені твори, здається, що написане  -  моє  рідне, ніби створене  для  мене.  Тому  й  кажу відверто: «Це - мій  Гончар,  знаменита  людина  великого  роду».  Тільки  Олесь Терентійович,  котрий  сам  прожив  нелегке  життя, міг так  досконало  зобразити  український  народ  і  в  горі, і в радості, оспівати красу степу й насолоджуватися  природою.  І  так  легко  й  радісно  стає  на  душі від того,  що  про  мою  Україну  так  довершено  й   велично,  і,  водночас так  просто,  писав  Гончар.  Весь  світ  читає   про  мою   мальовничу  малу батьківщину, милуючись її краєвидами,  пізнає  тонкощі  щирої  української  душі!  Адже  його  творчий  доробок  перекладено  на   67  мов країн світу. 

      Повість Олеся Гончара «Бригантина», написана у 1972 році, - моя  ровесниця! У 1994 році, закінчуючи  Херсонський  державний   педагогічний  інститут, я постійно  відвідувала  Херсонську державну  обласну  наукову  бібліотеку  ім. О. М. Горького (теперішня Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара) і  поринала  у  світ  книжок,  працюючи  над  дипломною    роботою   на  тему:  «Особливості  проблеми  підростаючого  покоління  у  творчості  О. Гончара». Мабуть, тоді  і  не  думалося,  що через багато років твори  видатного письменника звучатимуть  так  по-сучасному, і  проблеми   виховання, порушені  у  «Бригантині», будуть актуальними сьогодні. Перечитуючи його твори, маєш   можливість відповісти на питання: «Чи  так  живеш  на  світі ти,  Людино?  Що  важливе  в  житті?...». Сама  ж   відповідаю  словами  Олеся  Гончара  із  повісті: «Найбільша  перемога  -  це та, яку  здобуваєш  над  самим  собою!».

      Олеся  Гончара  знають  і  шанують в Україні. Він  завжди  присутній  у  бурхливому, непередбаченому  житті.  Радію  від  того,  що  з  нами  його  велика,  світла,  шляхетна  душа, котра  залишила   безцінний  подарунок - твори,  в  яких  звучить  історія  життя  і  призначення  людини!  І майбутнє  творчості великого  майстра  слова  буде  довгим  та  світлим!  Гончарева  зоря   вічно  освітлюватиме  Україну  і  її  працьовитий  та   нескорений  народ!"