вівторок, 30 жовтня 2018 р.

«В роки війни вони були дітьми».

(допис від Світлани Пекалюк, завідувачки Олександрівської сільської бібліотеки).

    Війна ... Болем і горем позначилася вона на долі кожної людини, кожної сім'ї, сіючи смерть та страждання.
    250 олександрівців громили фашистів на фронтах Другої світової війни,120 з них не повернулися до рідних домівок.  69 односельців були вивезені до Німеччини на примусові роботи. Вивозилися цілі сім’ї. Не всі змогли повернутися до рідних домівок.
     Вже відлетіли у вічність і ті, які здобули нам Велику Перемогу.
     Багато горя, страждань принесла війна нашому народу. Особливо дітям. В роки Другої світової війни загинуло 13 млн дітей. У всі часи, у всіх війнах були вбиті і полонені, але в жодній війні так не страждали діти.
     26 жовтня працівники Олександрівської сільської бібліотеки разом зі шкільною бібліотекою підготували та провели зустріч «В роки війни вони були дітьми», присвячену 74-й річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. На неї були запрошені діти війни, яких малолітніми  вивезли до Німеччини разом зі своїми батьками, а, в основному, з матусями (бо татусі були на фронті), братами, сестрами. Це Гоман (Ревенко) Галина Михайлівна, Буцнова (Бесараб) Марія Федорівна, Кас’ян Микола Павлович, Гупал Володимир Захарович.
      Зі сльозами на очах, затамувавши подих, діти слухали спогади сивочолих бабусь та дідусів про те, як вони були зовсім маленькими, лише 1,5 - 2 рочки, коли їх посадили у вагони і вивезли до Німеччини. Слухали про те, як вони рано стали дорослими, бо їхнє життя було наповнене такими випробуваннями, що в це, навіть, важко повірити. А це було… І етапи, і голод, і холод, і поневіряння, і побої «бауерів». Їх розлучали з матусями, морили голодом, старших примушували працювати. Вони не раз опинялися під дулом автомата. Та все ж, незважаючи ні на що, їм вдалося вижити і повернутися в рідне село, де від їх домівок залишилися лише руїни.
      Були серед запрошених і Гоман Володимир Олексійович та Кас’ян Ольга Захарівна. Володимир Олексійович із сім’єю залишився в окупованій Олександрівці. Не раз терпів приниження від поліцаїв, а одного разу сім’я мало не була розстріляна есесівцем. Кас’ян Ольга Захарівна  народилася вже у післявоєнні роки, та поділилася спогадами про своїх рідних. Бібліотекар Манойло Ірина Яківна розповіла про родину свого чоловіка, яка теж зазнала поневірянь в роки окупації.
     Чимало випробувань випало на долі наших шанованих гостей і в післявоєнні роки.
     З болем у голосі, зі сльозами на очах запрошені звернулися до дітей з проханням пам’ятати про події Другої світової війни, розпитати своїх рідних про долю своєї родини в роки війни, поки ще є в кого питати, бо може бути запізно. Буцнова Марія Федорівна прочитала свій вірш-побажання юному поколінню і всі разом переглянули фотовиставку «Хоробрі серця олександрівців» про воїнів АТО.
     Діти подякували гостям за їх спогади, побажали активного довголіття, здоров’я, щоб їх оселі повнилися достатком, мирного для всіх неба, щоб закінчилася війна на сході України і захисники всі живими повернулися додому.

                                             













пʼятницю, 26 жовтня 2018 р.

Пам`ять вогняних літ.


         28  жовтня  є  Днем  визволення  України  від  фашистських  загарбників,  який  вписано  до  національного  календаря  нашої  країни. Це  відобразилося  в  Указі  Президента  незалежної  України  № 836  від  20  жовтня  2009 р.  Друга  Світова  війна  принесла  з  собою  трагедії,  горе ,  віроломства,  що  й  досі  все  людство  із   сумом  і  гіркотою  згадує  про  ті  далекі  роки.   Ми   ж   маємо  безповоротні  втрати  населення  України  від    8  до  10  млн.  осіб. Бібліотекарі   книгозбірні    постійно   розповідають  і   показують   своїм    користувачам    про  найкривавішу  війну  на  планеті,  бо  написано  і  досі  пишуться  історичні  книги,  документальна  і  художня  література,  відзнято  безліч    відеоматеріалу,  фільмів ,  документальних  хронік  та  інше.  З  метою   відтворення  й  увіковічнення  історичної  пам`яті  років   Другої  Світової  війни  проведено  тематичну годину   «Звитяга  і  жертовність  українців»,  де  була   відтворена  хронологія  подій    довгоочікуваного  звільнення   території  України  від  фашистських  загарбників  і  звучали  поетичні  твори,  присвячені  нашим  визволителям.
       Ми  завжди  будемо  пам`ятати  і  не  забувати  про  справжніх   Героїв    війни! Священна  пам'ять  про  вас  завжди  буде  жити  в  наших  серцях!



четвер, 25 жовтня 2018 р.

Бібліотечний Хелловін - портал.

 Скоро свято! Завітайте до бібліотеки! Пориньте в жахливо - захоплюючу атмомосферу загадок, фентезі та міфології. На виставці сувенірної продукції можна придбати аксесуари, які стануть вхідними квитками на обласний фестиваль "Хелловін по-українськи".







пʼятницю, 19 жовтня 2018 р.

«Ми сплетені дивним «морським» вузлом».


     У стінах Білозерського наукового ліцею ім. О. Я. Печерського пройшла зустріч з письменником В’ячеславом  Савченко, організована і проведена Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Бориса Лавреньова.
На зустрічі було презентовано книгу «Морской узел», автором якої є в минулому начальник Управління СБУ в Херсонській області генерал-майор В’ячеслав Савченко. Прототипами героїв роману є реальні люди, бойові побратими. В ході заходу В’ячеслав задовольнив цікавість присутніх своїми щирими відповідями на поставлені питання. І, звичайно ж, висловив побажання миру і добра всьому народу України.
     Працівники Білозерської районної та сільських бібліотек, які були присутні на заході та сприяли у його організації, мали змогу поспілкуватися особисто з автором роману та його бойовим побратимом Олександром і отримати особистий підпис на придбаних книжках.



                                             














четвер, 18 жовтня 2018 р.

«Козак і силою і розумом багатий»


(допис від Світлани Пекалюк, завідувачки Олександрівської сільської бібліотеки).
     14 жовтня Україна відсвяткувала День українського козацтва та День захисника України.
     Давно стала історією козаччина, її славетні походи і славні бої. Але підростають козацькі праправнуки і праправнучки – достойні їх нащадки. А чи гідні вони носити звання «юні козаки»?
 
   Щоб визначити, хто ж більше всього схожий на козака, працівники Олександрівської сільської бібліотеки запропонували учням 7 класу пройти через «суворі» випробування – конкурси, які склали конкурсну програму «Козак і силою і розумом багатий». Тож учасникам  довелося пройти аж через дев’ять випробувань. Це рівно стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через ці пороги. 
     Учні розділилися на дві команди  - «Козаки» та «Козачки».
     Всім відомо, що козаки швидко бігали. Та були серед них і найпрудкіші, які могли швидко попередити козаків про небезпеку, передати цінну інформацію гетьману. Тож, перший конкурс «Доставка цінних пакетів» був на швидкість і кмітливість.
     Другий конкурс «Лицарі Таврійського краю» визначив переможців зі знання козацьких часів  на Херсонщині.
     Також добре відомо, що однією з найпопулярніших страв на Січі був куліш. А чи знають рецепт козацького кулешу сучасні кашовари? Ми змогли побачити це під час третього випробування «Козацька кухня».
     У конкурсі « Пригадай» команди  повинні були продовжити прислів’я.
     Під час  п’ятого випробування «Вершники» визначалися  теж найпрудкіші  та найвитриваліші команди.
     У шостому конкурсі «До булави треба й голови» учні показали знання з історії козацтва.
     Важким та цікавим стало випробування «Мудрий горщик». Команди у ребусах знаходили прислів’я та приказки про їжу.                                                       
     Наступним конкурсом був конкурс «Загадки».
     З  історії відомо, що на Січі все підпорядковувалось вимогам війни, тому жінкам категорично заборонялося бути там. Та в наш час багато жінок – військових. Навіть нещодавно українській жінці було присвоєно звання генерала. Що це не випадковість, довела  команда «Козачки». Бо дев’ятий конкурс для команди «Козаки» став справжнім випробуванням. Виявилось, що сучасним хлопцям не до вподоби український стратегічний продукт. З ним вони взагалі не змогли упоратися.
     Тож почесне журі, у складі бібліотекаря  Манойло Ірини та переможця І Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання - 2018» Іващук Дарини, з рахунком 33: 27 перемогу віддали дівчатам.
     Ну, а потім, за традицією Олександрівської бібліотеки, переможці й переможені смакували смаколиками.









Подарунок з Німеччини

      Сьогодні наша бібліотека одержала подарунок - Квадріціус Надія Сергіївна подарувала книгу «Казачество. Исторические метаморфозы» Генріетти Гьотте, своєї бабусі. Дуже дякуємо за подарунок і бажаємо авторці книги здоров’я, успіху та натхнення.

                                                 


суботу, 13 жовтня 2018 р.

«Пам'ять! Пам'ять! Поверни роки!»


               Є особливий неписаний учительський статус – вчитель-ветеран. Це
той дивний стан, коли вчитель за віком - пенсіонер, а душею - молодий, коли вже на заслуженому відпочинку, а насправді - серцем, думками, споминами - у школі, на уроці, серед колективу, серед дітей.
     Цей дивний стан називається  вчитель без віку.
     Сонячного жовтневого дня працівники Олександрівської сільської бібліотеки запросили їх, цю категорію людей, які своєю працею здобули заслужену шану  та повагу в селі, на зустріч  «Пам'ять! Пам'ять! Поверни роки!».
     Шановані гості побували на особливому уроці з використанням  новітніх технологій. Вони ділилися приємними спогадами про свої дитячі, студентські роки, про перші кроки на педагогічній ниві і, зокрема, в Олександрівській школі, згадували вчителів, які їх навчали, колег, які відлетіли у вічність. Пригадали та заспівали пісню, яку співали, співають і будуть співати ще не один десяток літ «Вчителько моя, зоре світова ...».
    Гості з великим завзяттям відповідали на питання  жартівливої вікторини та  подивилися сценку «Виховання дитини по телефону».
    Кожного ранку сьогоднішні ветерани приходили  до школи і готувалися до уроку, як до бою, адже їм доводилося «воювати» з лінощами, зайвими балачками та шпаргалками. Тому саме за це бібліотекарі вирішили  нагородити їх орденами. А саме:
Орденом «Срібного півмісяця» - завуча школи Очеретнюк Ольгу Федорівну.
Орденом «Першої зорі»  - вчителів початкової школи Голенко Галину Георгіївну та Литош Валентину Никифорівну.
Орденом «Правильного паралелограма» - учителя математики Карась Галину Павлівну.
Орденом «Мудрої книги і чарівного пера» - вчителів української мови та літератури Явтушенко  Галину Яківну та  Малишко Валентину Петрівну.
Орденом «Золотої книги»  - шкільного бібліотекаря Тетяну Юріївну Солодухіну.
Орденом «Парацельса» - шкільну медсестру Шкуренко Валентину Василівну.       Учасники заходу гучними оплесками дякували працівникам бібліотеки за подаровані пісні, за слова подяки і за таку неочікувану та приємну зустріч. А бібліотекарі їм побажали:
Щоб щастя їм усміхалося.
Щоб горе дороги до них не знало.
Щоб завжди і всюди добро їм було.
Щоб їх любили та  шанували добрі люди.
Щоб не сумували, в журбу не вдавались
І так, як цього дня, завжди посміхались.
Та на слідуючий рік у повному складі
До нас на гостини знову завітали.