середу, 26 листопада 2014 р.

Колосок пам’яті.

  Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого, яка сприймається суспільством, насамперед, на емоційному рівні як загальнонаціональна трагедія. Водночас голодомор – це історичне явище, яке відбулося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб.
   Українці мусять знайти у собі мужність визнати й переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, який більше ніколи не повинен повторитися.
   Нам слід усвідомити, що сучасне покоління України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Саме цю трагічну сторінку історії обговорювали очевидці пережитого лихоліття на заході «Колосок пам’яті» у районній бібліотеці.
   В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв голодомору (кожна четверта субота листопада).





У будь-яку погоду до улюбленої книгозбірні!

Мов хазяєчка хороша,
Побілила все пороша.
Г.Демченко
Сьогодні випав перший сніг...
                                 Для дітей - це радість,


а для дорослих - не завада прийти до бібліотеки, поспілкуватися та взяти почитати цікаву літературу.



За книжками - до районної бібліотеки.

      Потреба у інформації жителів села постійно зростає і для працівників районної бібліотеки дуже важливо не  відмовити їм у цьому. Сьогодні відділ мобільно-оперативного обслуговування та МБА обслуговує всі сільські бібліотеки Білозерського району. Частими відвідувачами відділу е завідуючі Велетенською (Мішина С. В.), Розливнянською (Кошолап С. С.), Надеждівською (Андрійчук Л. І.), Східненською (Шатохіна В.Г.), Кізомиською (Гороховська В.К.), Широкобалківською (Садовська-Побережна Н.), Томинобалківською (Вертюк І.), Загорянівською (Заваринська К.), Радянською (Еременко С.А.), Інгулецькою (Овечка Г.П.) сільськими бібліотеками. З такими небайдужими бібліотекарями легко працювати для наших користувачів. Замовляйте і завітайте ще!



пʼятницю, 21 листопада 2014 р.

Горів Майдан мільйонами вогнів, Запал принісши у серця людей.



  Нелегким був цей рік та й останні місяці були не медом. Можливо читаючи сьогоднішні новини, переглядаючи відео чи перебуваючи у вирі подій, стає тошно, хочеться плакати, віднімає мову, опускаються руки. Але це певно буває лише на якусь мить. Зараз дуже важливо, у жодному разі, не зневірюватися та не битися в істериках. Сьогодні вся Україна, кожен регіон намагається самоорганізуватися, проявити ініціативу, боротися у той чи інший спосіб за своїх рідних, вимагати справедливості. Окрім сьогоднішніх гірких подій  було і багато перемог. Саме про таку подію, Євромайдан або Революцію гідності, розповідала волонтерка Крисаленко Катерина для молоді у бібліотеці.  А заввідділом обслуговування Гринчук Г.Л. продемонструвала присутнім світлини, з власного архіву, сучасного майдану.                             
   Запровадження Дня Гідності і Свободи (Указом Президента України від 13.11.2014 № 872/2014 )— це утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року (Свято Свободи)  та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року (Революція Гідності) постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.
   Україна встає, українці прокидаються!






четвер, 20 листопада 2014 р.

«Я сміявся і плакав з любові до людей!»



В листопаді 2014 року культурна спільнота України широко відзначила 125-річний ювілей видатного українського сатирика, письменника – гумориста Остапа Вишні ( псевдонім Павла Михайловича Губенка.) Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр - усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Користувачі  бібліотеки  полюбляють  та шанують влучне слово  «веселого пересмішника» України.



середу, 19 листопада 2014 р.

Через книгу до миру і злагоди

  Той, хто вже давно живе на цій землі, з радістю, і, одночасно, з тривогою, спостерігає за одним із процесів, який з наростаючою швидкістю прогресує в останні кілька десятків років.
Розвиток засобів зв'язку, розвиток транспорту, створення більш прозорих кордонів між державами призводять до того, що в геометричній прогресії зростає кількість контактів між людьми різних рас, національностей, мов, релігій, образів життів, політичних і моральних переконань ...
   Однак ... спостережлива людина помічає, що вимушені контакти з колосальною кількістю незнайомої інформації призводять до того, що люди стають все більш і більш терпимі до всього чужого для себе, стають все більш і більш толерантні ...
І ось про цю саму толерантності, про терпимість до того, що нам, можливо, не особливо приємно міркували в бібліотеці на годині біблійного сюжету «Через книгу до миру і злагоди».
   Розпочинали ми наші роздуми класично ... Спочатку розглянули поняття «толерантність», (Словники XX століття визначають «толерантність» як терпимість до чужого способу життя, поведінки, чужих звичаїв, почуттів, вірувань, думкам, ідеям або просто називають «толерантність» синонімом поняття «терпимість»), а вже потім на прикладі притч із «Біблії» розбирали конкретні випадки.
   Такий захід виявився дуже цікавим і оригінальним. Адже у кожної людини свій погляд на речі і своє розуміння терпимості. В кінці заходу всі присутні із задоволенням переглянули мультимедійну презентацію «Біблійні сюжети в живописі» і виявили бажання й надалі відкривати нові сторінки «Книги Книг».




вівторок, 11 листопада 2014 р.

Професія: моделюємо успіх



11 листопада Білозерська районна бібліотека спільно зі студентами та викладачами Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу, на заході «Професія: моделюємо успіх», презентували свій  навчальний заклад. Такі зустрічі стали для нас  вже традиційними, бібліотека проводить їх щороку для того, аби дати можливість школярам від мрій перейти до більш конкретних дій: остаточно вирішити питання «ким бути?», визначитися з місцем навчання.
Студенти коледжу Сафіуліна Яна та Фурсенко Владислав захоплено розповіли учням 9-х класів Білозерської багатопрофільної гімназії  про свій  «храм науки» сучасного рівня, який впевнено дивиться в майбутнє.
  Представники освітнього закладу не лише ознайомили з професіями, які є можливість отримати, з умовами вступу,  напрямками  підготовки, формами  та перевагами  навчання в коледжі, можливістю  майбутнього працевлаштування за обраною спеціальністю,  а й презентували цікаву відео презентацію.
 У школярів від всього почутого та побаченого залишилось гарне враження. 




пʼятницю, 7 листопада 2014 р.

Квітни, мово, зірницями слова!



Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.
 (П. Куліш)

  Українська Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.
Нею  мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата лексика?
Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.
7 листопада до Дня української писемності та мови для учнів Білозерських шкіл  було проведено свято українського слова “Мово моя люба, мово українська, скільки в тобі рідного, близького!”
Бібліотекарі   розповіли користувачам про історію розвитку української мови з давніх часів й до наших днів, розкрили її роль серед східнослов’янських мов, розповіли про перші українські  словники. Виразно декламували вірші українських поетів  Кудрявченко Микола, Шалигіна Ілона, Ушенко Надія, Смірнов Артем та інші. Учні приймали участь у конкурсно-мовній  вікторині. Вони разгадували загадки про рідне слове, пригадували прислів’я і приказки, висказування про українську мову видатних людей, підбирали епітети до слів. Юні білозерчани люблять Україну, люблять свою мову, добре  знають історію її винекнення та творчість українських письменників. 
Вони впевнилися, що українська мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Мова відіграє важливу роль не лише у становленні нації, але й у житті кожної людини. Вона багата, таємнича, незбагненна, прадавня, не вичерпна… Для кожного народу дорога його мова, а українцям, найближче до серця — українська. Так давайте ж разом вивчати, зберігати та примножувати нашу рідну мову.