пʼятницю, 30 січня 2015 р.

День пам’яті жертв подій біля Крут

     Добре кажуть : „Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього”.
І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїми коріннями,
так людина тримається на землі своїм минулим.  Саме тому ми повинні знати
історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами . Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами .
90 років тому назад у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад
300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи
право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і
протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну
більшовицьку армію. В масштабах Всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка.
Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це – символ нескореного духу нашої нації.
  До річниці бою під Крутами в районній книгозбірні   відбулася  година
пам’яті  «Вони славу здобували Україні біля Крут». В бібліотеці зібралися
діти , яким не байдужа пам'ять про полеглих героїв .
Бібліотекар презентувала книжкову виставку «Біль мого народу – Крути» 
та розповіла про ті жахливі часи, які відбулися у січні 1918 року на
залізничній станції Крути.
 Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як
символ національної честі. 


пʼятницю, 23 січня 2015 р.

Сила України в її воз`єднанні



22 січня громадськість Білозерщини відзначала знаменну дату в історії становлення української державності – День Соборності України. 



                         (Бібліотечна виставка інсталяція «Я славлю свою Україну» в РБК)
День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.
   Ідея єдності та цілісності країни, яка здавалася нам такою звичною та природньою, зараз набуває цілковито особливого змісту: єдність країни неможлива без підтримки кожного з нас.
   З нагоди Дня Соборності України у Білозерській районній бібліотеці було відкрито експрес-виставку «Сила України в її воз`єднанні», викладку літератури «Великий день злуки», які знайомлять усіх охочих читачів з історією нашого державотворення.


На годині історичної події «Соборність і злагода – умови процвітання України» молодь активно взяла участь у вікторині «Наша земля – соборна Україна», та в грі- пазлі «Суверенна моя Україна».


В пам'ять про полеглих за незалежність України прозвучав гімн України виконаний 14 мовами дружніх народів.
 
                                       

вівторок, 20 січня 2015 р.

Лицар нескореного покоління.

    В січні  Україна відзначила  ювілей талановитого поета і журналіста, поета-шестидесятника Василя Симоненка.
 Василь Симоненко - постать, яка сколихнула суспільну думку України кінця 50-х - початку 60-х років ХХ ст. Як спрагла земля вбирає в себе цілющу вологу дощу, так народ взяв у свою національну свідомість його чисту, правдиву поезію. Симоненко прожив коротке, але яскраве життя і запалив свою неповторну зорю на небосхилі  нашої духовності.
   Поет зраненого серця... Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний імперською владою. Його чорнили і залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу.   Творча спадщина талановитого українського поета - десятки віршів, казок, новел, об'єднаних у збірки, що лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі.   Мірою краси для поета стала міра життєвої правди і пробудженої совісті.   Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України.     

До 80-річчя від дня народження В. Симоненка  у нашій бібліотеці була   презентована озвучена  книжкова  виставка  «І щось мені таке болить, що це і є напевно Україна…».