Лицар нескореного покоління.

    В січні  Україна відзначила  ювілей талановитого поета і журналіста, поета-шестидесятника Василя Симоненка.

 Василь Симоненко - постать, яка сколихнула суспільну думку України кінця 50-х - початку 60-х років ХХ ст. Як спрагла земля вбирає в себе цілющу вологу дощу, так народ взяв у свою національну свідомість його чисту, правдиву поезію. Симоненко прожив коротке, але яскраве життя і запалив свою неповторну зорю на небосхилі  нашої духовності.

   Поет зраненого серця... Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний імперською владою. Його чорнили і залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу.   Творча спадщина талановитого українського поета - десятки віршів, казок, новел, об'єднаних у збірки, що лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі.   Мірою краси для поета стала міра життєвої правди і пробудженої совісті.   Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України.     

До 80-річчя від дня народження В. Симоненка  у нашій бібліотеці була   презентована озвучена  книжкова  виставка  «І щось мені таке болить, що це і є напевно Україна…».