четвер, 28 січня 2016 р.

Ластівки над Крутами



                Спом’янімо в пісні славу Крутів,
                                                                                 Найсвятіше з наших бойовищ!
                                                                     Крути! Крути! смолоскип в майбутнє
                                                                                   Підіймімо наші душі ввиш.
                                                                                                             Б.І. Антонич.
 Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути.
 Уже багато років поспіль наша країна на державному рівні вшановує відвагу, вічну пам’ять студентам-гімназистам, які у січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізниці Крути. Невеличка  станція, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, увійшла в історію України як символ духовного злету нації.  Саме в цей день 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій.
    Сьогодні ми спільно маємо зберегти пам’ять про кожне життя, покладене на жертовник свободи та незалежності Української держави.  Обов’язок кожного українця, свідомого громадянина, долучитися до того, щоб подвиг Героїв Крут та пам’ять  про полеглих були завжди оповиті ореолом слави, стали взірцем для майбутніх поколінь та  слугували прикладом самовідданості в ім’я рідної землі!
    З нагоди трагічної загибелі у бою під Крутами  працівники відділу обслуговування центральної районної бібліотеки організували в читальній  залі  відкритий  перегляд літератури «Крути: і сум, і біль, і вічна слава…», та провели годину історичної пам’яті «Ластівки над Крутами», бібліотекарі розповіли присутнім  про хід бою  та наслідки героїчного вчинку юнаків.   Також  на заході звучали   вірші, що присвячені цій героїчній тематиці, серед яких і відомий вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Читачі з хвилюванням слухали розповідь та дивились відео сюжети  в YouTube  про героїв Крут, подвиг яких є прикладом патріотизму для української молоді. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
 Нехай пам’ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною. І нехай  їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою  Батьківщину. Велика, світла, і чиста правда свідчить за її небуденний, патріотичний і вікопомний чин.
 Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ в ім’я воскреслої сьогодні України.



четвер, 21 січня 2016 р.

Зоря Соборності



У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. 
  Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
  День Соборності України -  відзначається щороку 22 січня згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99 «Про встановлення свята День соборності України»,  а з 30 грудня 2011р. Указом Президента перейменовано на День Соборності та Свободи України.
 Це не звичайна подія у літочисленні, а заклик до об’єднання, адже сила народу – в його єдності.
  Два роки тому 22 січня у Києві загинули перші герої Небесної сотні Сергій Нігоян, Михайло Жизневський і Юрій Вербицький, Роман Сеник.
Рік тому важко було повірити, що проллється кров патріотів. Але саме  в День Соборності загинули кращі сини України. Нині, коли триває війна, ми повинні проявити єдність, пам’ятати про тих, хто жертвує життям заради Батьківщини.
  З нагоди цього свята в Білозерській   районній бібліотеці підготували історичну годину «Зоря соборності».  Бібліотекарі розповіли присутнім про те, як  тривалий час українські землі були розділені кордонами двох імперій, про те, як українці мріяли про єдність та власну державу, про те, як постала соборна, об’єднана Україна, про величний  Акт Злуки, який  об’єднав українські землі  в єдину державу, ґрунтовно висвітлили історичне значення Соборності України та пов’язали їх із сучасними тенденціями розвитку незалежної української держави. Захід супроводжувала виставка матеріалів «Соборна. Вільна. Сильна.», на якій представлені матеріали про віхи становлення незалежної, соборної, суверенної держави – України.
  День Соборності України повинен виявляти найщиріші почуття любові, поваги до своєї держави, адже українська мрія – єдність, свобода і незалежність.






четвер, 14 січня 2016 р.

Людина без друзів, як дерево без коріння.



Єдина  справжня  розкіш –
це  розкіш  людського   спілкування.
А.  Екзюпері.

        У  сьогоднішньому  непередбаченому  світі  людина   особливо  потребує  спілкування,  а  саме:  нових  знань,  вражень, почуттів, обміну  інформацією.  Бібліотека  завжди  гостинно  відчиняє  двері  для  всіх  наших  користувачів  і колектив з  нетерпінням  чекає  можливості  поговорити  з  кожним. Це  справжнє  багатство  - мати таких  однодумців, котрі, відвідуючи бібліотечний  простір, стають  друзями  і  помічниками. Вони є  активними  учасниками  масових  заходів, ініціаторами  цікавих  зустрічей. Жінки  залюбки  проводять  свій  час у  нашій  книгозбірні і  можуть разом  з бібліотекарями  спілкуватися з  користувачами і підтримувати, розраджувати, допомагати кожному, хто  потребує цього. Всі ми  радіємо  успіхам  інших, та й  просто  даруємо  позитив  та  насолоду  оточуючим, котрі  відчувають у  бібліотечних  стінах спокій  та  злагоду  у небезпечному  житті.
    Завдяки  спілкуванню  з  прекрасним – природою, музикою, живописом – розквітає  душа  людини. І таке  спілкування є  запорукою довгоочікуваного  життєвого  успіху – щастя. Як  кажуть: « Життя  людське  скороминуще, а  мистецтво  -  вічне!» Ось, і Херсонська  обласна  організація  Національної  спілки  художників  України  15  січня святкувала  своє 45 – річчя  з  часу  створення (1971).  Усіма  поколіннями  художників  за  цей  період  створена   величезна  галерея  талановитих  творів,  які  знайшли   постійне  місце  знаходження   у  багатьох  музеях,  приватних  колекціях.  Корифеєм  Херсонської  художньої  майстерності  по  праву  називають  Чуприну В.Г., котрий  неперевершено  пише й  улюблені краєвиди рідного  краю:  від  Генічеська – до  Білозерки, від  моря – до  степу. Одним  із  найважливішим  видів  мистецтва, який  є  популярним  у  нашому  регіоні, є  скульптура.  Імена  Василя  Шкуропатова, Володимира  Потребенка    відомі    шанувальникам, бо  саме  вони  протягом  багатьох  років   своїми  творами  представляли  південне  місто  на   всеукраїнських  художніх  виставках  і  є   авторами  пам’ятників   і  монументів,  які  встановлені  по  всій  Таврії.
 З  такими  неперевершеними  надбаннями  бібліотекарі  ознайомили  наших  користувачів  і  надали  можливість  доторкнутися  до  прекрасного, перегортаючи  сторінки  книг та  періодичних  видань   про  художників  Херсонщини. Наша  книгозбірня  пишається  білозерським   художником – авангардистом   Печорським  Олександром, котрий  пише  прекрасні  картини  і  витворює  неповторну   красу  із  дерева. Одна  із  робіт -  «Портрет  Т.Г.Шевченка» ,   подарована   колективу  бібліотеки  і  займає  почесне  місце у  читальній  залі. 
Завжди  у  житті хочеться   пізнати   прекрасне й  вічне, бо   тоді  світ  повертається  до  всіх  світлою  стороною  й  усміхається  радістю. Тож  тамуйте  свою  спрагу з  життєдайного  джерела  українського  та  й  світового  мистецтва!


«Сію, сію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!»

  Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого.
 Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами. На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку». Користувачі нашої книгозбірні також долучилися до свякових дійст і завітали на гостинни до односельців та бібліотеки.