Книга життя відомої жінки

       Білозерка. Бібліотека. Берегиня…За сприяння  та підтримки працівників книгозбірні у жовтні 2014 року  саме ці  милозвучні слова злилися в єднанні, бо завдяки ініціативи  Печерської Тамари Всеволодівни  було   створено клуб «Допоможи собі сам» . Цей  осередок  через певний час перейменували у «Берегиню»  -  найулюбленіше місце зустрічі людей поважного віку.

    Є люди, котрі відходять у вічність, але про них знають і  пам`ятають  ще не одне десятиліття. Вони є прикладом життєлюбства,  мудрості, відданості  улюбленій справі й постійному  піклуванню про близьких людей. До таких  відомих краян  належить  і   Печерська  Т.В., яка залишила щемливі  спогади про себе. Тамара Всеволодівна народилася на Благовіщення – 7 квітня  1939  року в робітничій родині. З дитинства  допитлива дівчинка  мріяла  стати медиком, але не добрала одного бала. Тому й обрала професію вчителя біології й хімії, ставши  педагогом, як кажуть,  від Бога  і за велінням серця. Спочатку працювала  у с. Брилівка Новотроїцького району, де її чоловік – Олександр Якович був директором школи. А   потім життя родини Печерських  тісно переплелося з  Білозеркою.  З 1964 по 1998 роки  Тамара Всеволодівна працювала на посадах: методиста районного відділу, завідуючої  РМК  , вчителя біології та хімії,  соціальним педагогом  Білозерської  школи № 1. Її любили і поважали  діти і колеги за  лагідність,  тактовність  і високий професіоналізм. За самовіддану працю відомій  жінці присвоєно вищу категорію та звання вчителя - методиста ,відмінника народної освіти України, нагороджено грамотами районного та обласного відділу освіти. Під  керівництвом О.Я.Печерського районна школа стала кращою в  області. 26 років Олександр Якович працював директором в улюбленому закладі, тому даниною високої оцінки  роботи  у педагогічній  сфері стало присвоєння науковому  ліцею  його імені.   Разом  родина освітян  виростила і виховала двох  чудових синів, які подарували трьох онуків і чотирьох правнуків.

    Вже у зрілому  віці  Тамара Всеволодівна  об`єднала однодумців  Білозерки  при потребі  обміну життєвим досвідом, допомоги і підтримки один  одного   у  складний  час. Вона створила прекрасний клуб «Допоможи собі  сам», де  можна зберегти активну  життєву позицію і  відчувати  «смак» життя у будь – який  час.  Вона проводила  настільки цікаві й корисні заняття , що усі , у тому числі і бібліотекарі, не могли дочекатися зустрічі , де  «лікують» душу і тіло. Члени клубу завжди  втілювали поради  вчителя- наставника  по збереженню здоров`я у своїх сім`ях, ділилися  знаннями  і  головне - ніколи не опускали  руки, вірячи у краще. Ми й досі з теплотою у серцях згадуємо  поради  і мудрість відомої  жінки. А для своїх  клубівців  Тамара Всеволодівна  стала небесною Зіркою - Берегинею, яка захищає   від негараздів і труднощів. Розумна  жінка  залишила по собі вічний слід, улюблену  роботу й безмежну любов . Вона творила  добро і гарні справи. Працівникам бібліотеки  завжди  говорила  берегти здоров`я ще змолоду  й  цінувати кожний день , бо наше життя –це  мить. ІА так хочеться зробити цю мить значущою, важливою і незабутньою. І намагатися  у непередбачуваному житті завжди  залишатися на висоті, ніколи  не втрачаючи віри і надії.  Кожен із нас, хто знав Тамару Всеволодівну, відчуває  нерозривний зв'язок поколінь і біль втрати. Її ніжна посмішка і  цілительні слова назавжди у  наших серцях!