субота, 24 листопада 2012 р.

Свіча пам`яті...



Тож, Господи, якщо се чуєш слово,
Згадаймо мертвих і живих,
Хай не забудем ми ніколи
Кісток жертовних, вікових.





Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
Жителі Білозерки 24 листопада прийшли до памятного знаку жертвам Голодомору щоб вшанувати пам`ять про загиблих і взяти участь у  Всеукраїнській акція «Запали свічку»










   

Немає коментарів:

Дописати коментар