субота, 26 листопада 2016 р.

Спинися, голову схили, в пам'ять жертв безкровної війни.


 У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю українського народу  у 1932-33 роках минулого століття.  Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни - в самому центрі Європи, в країні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було? Наш обов’язок перед минулим – розповідати дітям про це, щоб вони знали, щоб пам’ятали...
 Саме з цією метою, в переддень Дня пам'яті жертв голодомору, для користувачів бібліотеки було проведено   вітрину пам’яті  «Спинися, голову схили, в пам'ять жертв безкровної війни». Бібліотекар розповіла учням про трагічні сторінки історії українського народу, зокрема, ознайомила присутніх зі спогадами односельчан про ті страшні роки. Спогади зберігаються в архіві бібліотеки. Адже майже кожна родина у селі має сімейні докази голодомору. Життя наших предків  було звичайним і геть не героїчним. Їхня смерть була страшна і неуникненна. Про те як це було - ми теж маємо знати. І розповідати світові, що нам боляче, бо було вбито кожного з нас, "мертвих, живих і ненароджених".
 Діти переглянули також книги, які були представлені на перегляді літератури «Лиха коса голодомору ». У них  висвітлюються трагічні події, які  відбувалися у селах, містах та містечках під час голоду 1932-1933 та 1946-1947 рр. Книги вміщують унікальні архівні документи, є даниною пам'яті мільйонам українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду. 
Також учні  здійснили віртуальну екскурсію Національним музеєм «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні».



Немає коментарів:

Дописати коментар