«І пам`ятає Світ врятований, Світ вічний, Світ живий…»

Сімдесят  один  рік віддаляє  нас від  того  світлого  дня, коли  було  знищено   німецький   фашизм на рідній  землі.  Наш  народ  заплатив мільйонами своїх  життів. Загальні  людські  втрати України під  час Другої  світової  війни  становлять  9 мільйонів  людей,  2,3 мільйона українців  були  вивезені  для  примусової  роботи  до  Німеччини. Пам'ять  - це  все, чим  ми  можемо  заплатити за  мільйони людських  життів, що  відняла  війна, наша  вдячність  усім, хто  був  на  тій  війні, в тилу  чи  на  фронті,  загинув  чи  залишився  живий.

     За  останні роки  багато  сказано та   опубліковано  правдивої  інформації  про  жахливі ,  криваві  й  безрадісні  роки  Другої  світової. Дізнатися  ще  більше  про  фронтові  подвиги  наших  дідів  і  прадідів  ніколи  не  запізно, тому  й   хотілося  почути спогади  про рідних  та  знайомих  людей  від  жінок  старшого  покоління, котрі  відвідують  засідання  клубу «Допоможи  собі  сам». Тема  героїзму й  мужності у  роки Другої  світової  війни нескінченна, бо  має  вічне  джерело, витоки  якого  -   у  народній  пам`яті,  що  закарбувала  імена  тих, хто  поліг  і  хто  вистояв   в  ім`я  великої  Перемоги. Ця  пам'ять  незгасна  -  вона  у  наших  серцях.  Справжні   визволителі  йшли  у  вогонь  із  мрією  про   майбутнє людства.  Слово  « мир»  -  безцінне  й  бажане  у  всі  часи, особливо  сьогодні,  коли  наші  патріоти  захищають  свою  землю, відстоюючи  територіальну  цілісність  України.

     Люди  завжди  самі  творять  історію. Не  зважаючи на  штучно  створені кремлівською  владою  голодомори, репресії,  наші  діди й  батьки  взялися  за  зброю, щоб  знищити  нацизм.  І  цього  факту  ніколи  і  нікому  не  стерти  з  літопису життя  і подвигу  нашого  народу.