Міжнародний день волонтера.

  Із Міжнародним днем волонтера працівники районної бібліотеки привітали пресвітера, військового капелана, волонтера Ігоря Петренка. Божим словом, добрими справами, продуктами та речами він підтримує бойовий дух наших військовослужбовців із Херсонської бригади на сході нашої країни. Бажаємо Вам, шановний отець Ігоре, миру, злагоди та здоров'я!

Серця, зігріті добротою.

       Принести додому книжку, розповісти про зміни у пенсійному законодавстві, вислухати, дати добру пораду, підтримати духовно – ось так обслуговує людей з інвалідністю працівник районної бібліотеки Приходько Наталія Іванівна. Вони завжди на неї чекають, бо знають, що у Наталії Іванівни неодмінно є щось новеньке та цікаве.

Підсумки обласної акції «Ми – українці».

     У 2017 році бібліотеки області працювали в рамках обласної національно-патріотичної акції «Ми - українці». Хвилю патріотичного руху Білозерська районна бібліотека підхопила 30 березня  - стартував районний етап акції «Моя країна - Україна».  З неабияким ентузіазмом включилися  в акцію сільські бібліотечні заклади, і, як результат, - проведення ряду заходів патріотичного спрямування. Це – патріотичні години та години слави, вечори-зустрічі та вечори-вшанування, уроки патріотизму, молодіжні привали, флешмоби, літературні години, зустрічі та кав’ярні, історичні  панорами¸ уроки мужності та історичні експедиції, години гордості та патріотичні вектори. Це – організація волонтерських бригад, які займалися дослідницькою діяльністю та збором фактичних та довідкових матеріалів, організовували зустрічі з мешканцями села. Це – написання творчих робіт на основі спогадів, роздумів, фактичних матеріалів. Це – створення буклетів, що рекламують історичні пам’ятки, об’єкти та місця, гідні уваги. Найбільш активними були Микільська, Олександрівська, Новотягинська, Розливнянська, Токарівська, Чорнобаївська, Томинобалківська, Інгулецька, Кізомиська, Дніпровська, Понятівська, Правдинська, Широкобалківська сільські та Білозерська районна бібліотеки.

     Вся робота була гідно відзначена засновниками та організаторами акції – управлінням культури Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Б. Лавреньова. На урочистостях з нагоди підведення підсумків акції Білозерська районна бібліотека отримала диплом переможця та бібліотечку у подарунок. 

     Дякуємо організаторам заходу. Успіху вам, наснаги, бажання творити на благо виховання гідного молодого покоління та процвітання нашої держави.

СНІД: знання проти страху.

  Скільки б про СНІД не писали і не говорили, чомусь кожен з нас вважає, що ця хвороба існує деінде, тільки не поруч нас – не в моєму місті чи селі, не в моїй області, не в моїй країні. Проте статистика річ уперта, а ми з вами маємо нині страшні цифри: кожен 100-й мешканець України – ВІЛ інфікований. Україна входить в пятірку у світі за темпами поширення цієї хвороби Абсолютна більшість інфікованих ВІЛ особи віком 20 – 39 років.

  Щороку 1 грудня світова громадськість відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Щороку наша бібліотека не залишається  осторонь цієї події та проводить заходи по розповсюдженню  інформацію про СНІД, і таким чином здійснює  міри профілактики серед молоді. 

ВрОздріб – літери звичні, а разом, 

В людських долях лишаючи слід, 

Творять слово, приречене часом, 

У смертельному вироку – СНІД.

Тетяна Чорновіл

:

1 грудня по - білозерськи.

Люди! З першим днем зими!

"Перезавантаження" на зиму не відбулося.

Ми віримо в дива...

Мала Батьківщина - це рідне село. Хай славиться нині і тим, що пройшло.

  У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи повісті. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. Звідки вони беруться ? Хто їх надиктовує ? Як дізнатись? Це – одна з найбільших таємниць людської свідомості.
  З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає, як і для митця в будь – якій іншій творчій царині.

 «Блаженна людина, що любить свій край» - ці слова стали головним  меседжем літературного свята.

Кожна книжка місцевих авторів або книга про історію нашого краю, яка виходить друком – це приємна подія.
Так, напевно, і для білозерської авторки Євдокії Константинівни Дубовалової важливою подією в житті стало видання історичної повісті «Моя Білозерщина». Сама Єдокія Констанитинівна відома своєю невтомною активністю і небайдужістю. Ось уже 30 років є незамінним активістом районної ветеранської організації. Жити з оптимізмом допомагає їй поетична творчість. 40 років вона є активним членом літературної студії «Біле озеро», а зараз ще й керівником. Часто Євд.Константинівна висловлює свої думки через поетичне слово. Має власні друковані видання, друкується в газеті Придніпровська зірка а також її твори входять в колективні 13 збірок. А ще шановна Євдокія Константинівна є керівником ветеранського ансамблю «Калина», бо крім поезії її творчу душу зігріває краса української пісні.

   29 листопада у Білозерській районній бібліотеці  презентували її книжку «Моя Білозерщина», у якій досліджуються сторінки історії нашого краю. 

Переважна більшість українців або народилися, або живуть в селах. Відходять покоління, приходять нові… Що ми знаємо про своє село? Чи дослідили його історію? Чи розповіли про видатних людей? Саме таке питання і поставила Євдокія Константинівна. І відповіддю на нього стало написання історичної повісті.

 Адже книги про історію «малої Батьківщини» - це як сплата боргу пращурам, сучасникам і потомкам, спроба відкрити віконце у своє минуле. З болеем чуємо, як зникають з карти, вимирають українські села. І що особливо прикро: зникають не тільки з карти, а й з нашої пам’яті. І ми просто права не маємо існувати безбатченками на цій землі…  Матеріали книги повертають нас у давнє минуле і не у таке вже далеке, але багатьом молодим вже, на жаль, маловідомий час. В кращому випадку для них це – історичні моменти, які спонукають до роздумів про минуле і сьогодення.  Адже пройде час - і своя дитина спитає: «А як воно було ото колись?» І що їй скажемо? Білозерчанам вже точно буде про що розповісти нащадкам.  

   Ми  дякуємо шанованій Євдокії Константинівні –за її клопіткий труд на благо усього району, і за те, що вона зробила для рідного села, не зважаючи ні на свій час, ні на кошти. Ми горді і щасливі, що маємо таку землячку. 

Поповнення фонду Олександрівської сільської бібліотеки.

       4000 грн. на поповнення бібліотечного фонду (85 книжок) – це, вроді б, нічого. Але, якщо надходження, хоч і невеликі, але щорічні, то це вже щось. От радіє олександрівська малеча! Адже більша частина книжок, придбаних на кошти з місцевого бюджету для Олександрівської сільської бібліотеки, саме для них. Та ще плюс кошти на підписку (кожного року!). І все це, завдячуючи Бирі Петру Івановичу, голові Олександрівської сільської ради, та депутатам. Стан культури рідного села, духовний та творчий розвиток підростаючого покоління, цікаве та корисне дозвілля дорослих читачів та юнацтва – ось на що звертає увагу місцева влада, розподіляючи бюджетні кошти.