Символіка Українського прапора.

  Ще здавна колористика у житті та світогляді українців відігравала надзвичайно важливу роль. Колір посідав значне місце у формуванні системи народних уявлень та у сприйнятті навколишнього світу, ототожнювався також із життєво значущими речами, подіями та загальним психологічним станом.

Кожен колір має безліч значень. За однією з версій, існує навіть взаємодія кольору і часу – кожна епоха вибирає свій колір: сірий – пуританство і повоєнна Великобританія, Стародавній Рим – пурпур, як символ влади.

У психології кожен колір впливає на свідомість по-різному і має своє значення. Коли ми бачимо якийсь відтінок, у нас виникає відповідна емоція. Часто під впливом кольору люди підсвідомо роблять певний вибір. Крім того, в традиційно-побутовій культурі українців вони були важливими магічними засобами. Фарбуючи в певний колір необхідні предмети побуту, народ намагався вплинути на непідвладні йому злі сили і привернути до себе добрі.

Саме час розглянути символічне та міфологічне значення кольорів нашої Незалежності – кольорів Прапора України.

Рідна ненька Україна,
Золотом в небесну синь
Прапор рідної країни
Ми піднімем в височінь!

                                                  ЖОВТИЙ 

Міфологія кольору

Жовтизна – ознака, що має суперечливе значення. З одного боку, це колір Сонця, золота, немовби застиглого сонячного світла. З іншого – це колір опалого листя та зрілого жита, що означає смерть, тобто життя в потойбічному світі. За повір’ями, поява жовтих плям на руці віщує смерть; хто навесні побачить жовтого метелика, буде цього року нещасливим і хворим. Вважається, що душа відьми, яка заснула, може перевтілюватися у жовто-чорного метелика. Міфічні істоти, які водять душі на “той світ”, мають жовтуваті выдтінки. У домовиків та повітруль волосся жовтого кольору. Одна із пропасниць називається жовтяницею. Жовті кола з’являються на траві, де ворожить чаклун або де старша у сім’ї жінка покумилася з відьмами; місця хороводів русалок позначені пожовклою травою. У жовтий колір фарбували яйця у пасхальних, семицьких, троїцьких обрядах. Учасники ритуалу “хрещення зозулі” обмінювалися на кладовищі жовтими яйцями, розбивали їх і залишали на могилах. У суботу напередодні Трійці, коли поминали померлих не своєю смертю і дітей, померлих без хрещення, жовті яйця роздавали дітям.

Його стихія – земля, бо на землі він золотить хлібні лани для блага і достатку людей і над Землею піднімає палахке Сонце, як знак Божественної турботи про людей. У міфології жовтий уособлює собою Сонце, тепло, весну та квіти. У євреїв жовтим кольором таврували, поєднання жовтого і чорного – небезпека (розмальовка тигра, знак радіації), в народі – жовті тюльпани – символи розлуки.

Психологія кольору

Жовтий символізує мінливість і внутрішню свободу. Відповідає холеричному темпераметру, сонячному світлу, майбутньому часу. Жовтий стимулює роботу мозку і нервової системи. Це радість, теплота і віра в найкраще. Люди, які люблять жовтий, хочуть розкрити себе, досягти поставленої мети. Вони самовпевнені, радісні й веселі. Часто у таких людей спостерігається високий рівень креативності. Жовтий допомагає їм у важку хвилину, концентрує увагу. Найчастіше такі люди не надто уважні та критичні до себе й оточуючих, але при цьому їхня самооцінка доволі висока. Жовтий колір поширюється на всі боки, уособлює розум, вплив домінанти. Він гнучкий, скрізь проникає, допомагає подолати труднощі, сприяє концентрації уваги (кажуть, бажано складати іспити у жовтій кімнаті).

Під впливом жовтого кольору рішення швидко приймаються і миттєво реалізуються. Люди, які надають перевагу цьому кольору, не люблять дурнів, борються з іншими за допомогою слова, люблять, щоб ними захоплювалися, не люблять бути загнаними в кут. Їм властиві висока самооцінка, впевненість в собі. Жовтий символізує інтуїцію та кмітливість.

                                                     СИНІЙ 

Міфологія кольору

Синій – колір небесного простору і моря. Символізує чесність, добру славу, вірність. Разом із тим викликає почуття холоду та нагадує про тінь (“А моя могила край синього моря”). Синій колір символізує також блискавку, яка порівнюється з синіми вогниками, що перебігають по червоних жаринах вогнища, що догорає. У “Слові о полку Ігоревім” є вислів “тріпотять сині блискавиці”. На Галичині під час жалоби пов’язували голову чорними або синіми хустинками.

Синій колір пов’язаний з “тим світом”, з місцем перебування нечистої сили, виступає як атрибут “чужого” простору. Поряд з чорним, синій сприймається як колір смерті, трауру. На Поліссі заборонялося прикрашати весільний стіл синьою скатертиною. Одяг синього кольору характерний для носіння у піст. Якщо перед Великоднем в хаті був покійник, пасхальні яйця фарбували у синій. За повір’ям, не можна приносити в дім сині квіти, коли квочка сидить на яйцях, це згубно для зародків (Житомирщина). За народними уявленнями, Зміїний Цар відмічений зіркою на голові та синіми полосами на спині (Чернігівщина). Синім кольором світиться летючий змій. Синім цвіте чарівна квітка папороті, яка сприяє багатству і щастю людини, котра її знайшла (Полісся). Сонце “грає” червоним, синім, зеленим кольорами.

В синьому – і фарби моря, і прохолода землі. Тож його стихії – і вода, і земля. Сторона світу – Захід, бо там Сонце перестає бути спекотним; пора року – осінь, бо саме вона припиняє “ненависну” червону спеку; пора доби – вечір, коли синьо-сиві тумани вистуджують нагріту упродовж дня землю; а напрям – назад, до неквапливого спокою…

У міфах синій – це божественний прояв, колір загадковості та цінності. Цей колір – втрата реальності, марення, фанатизм. У синій одягнені маги й чарівники. У середньовіччі, люди, що ходили в блакитному, знали істину. У Стародавньому Єгипті піраміду зсередини розфарбовували синім кольором. Жук-Скоробей теж має таке забарвлення. Будда і Крішна – синього кольору. Синій у прапорах – свобода, об’єднання, приналежність до великого цілого.

Існують навіть деякі язичницькі імена, пов’язані з кольором: Синець, Синиця, Синька, Синявка та ін.

БЛАКИТНИЙ – близький за духом синьому, символізує благородство, ніжність і вірність, і легкий сум через розуміння скінченності прекрасного і неповторного в людському житті та недосяжності вічного, як недосяжна небесна блакить…Його стихія – повітря, бо воно – і сама блакить, і шлях до голубого неба.

Психологія кольору

Спокій і задоволення. Знижує частоту пульсу та дихання, кров’яний тиск, налаштовує організм на відпочинок. Символічно відповідає воді, флегматичному темпераметру, жіночності, лівому боку, горизонтальному напрямку, позачасовій вічності. Синій – це єднання з навколишнім середовищем, розряджена емоційність, готовність до естетичних переживань і натхненних роздумів.

Світло-синій – це також колір безпеки. У цього кольору “немає дна”, він ніколи не закінчується, він затягує в себе, п’янить. При цьому сила кольору недооцінюється. Він створює передумову для глибокого роздуму над життям; закликає до пошуків сенсу, істини. Але водночас сприяє меланхолії, слабкості. Викликає не чуттєві, а духовні враження.

Синій колір – це сталість, завзятість, наполегливість, самовідданість, серйозність, суворість. Люди, які надають перевагу цьому кольору, намагаються все привести до ладу, систематизувати. Вони завжди мають власну точку зору; віддані тому, що роблять.

Споріднений БЛАКИТНИЙ – це ясність і прямота. Асоціюється з інтелектуальною діяльністю, спокійними роздумами. Якщо ви хочете мотивувати співробітників до ефективної роботи, пофарбуйте стіни офісу в блакитний. Доведено, що в приміщеннях з такими стінами, навіть результати спортсменів покращуються.
Пошук істини і жага досконалості – такі прагнення людини, яка обирає небесно-блакитний. Крім того, нічник з блакитним абажуром або синьо-блакитний килим в спальні допомагають здолати безсоння.

Блакитний – колір безпечності, він заспокоює, випромінює надію, але при цьому, дивлячись на нього, неможливо зосередитися. Він не сприяє розвитку уяви. Знижує напругу. Це колір “спокійної емоційності”, він дає змогу бути поза межами суспільства, розширює простір. Це – колір мрій і сподівань, колір миру і злагоди.