«Кізомис – Мис благословенної землі»

Т в о р ч а  р о б о т а

у номінації «Мій край у чому неповторний?» 

(в рамках обласної національно-патріотичної акції 

"Ми - українці")

 Автор: Бандурист Ілона, учениця Кізомиської ЗОШ  І – ІІІ ст.,     

                               Координатор: Гороховська Вікторія Костянтинівна, 

                               завідувачка КЗ «Кізомиська сільська бібліотека».

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ 

 «МОЄ СЕЛО»

(З історії села Кізомис)

Там, де хвилі Дніпрові котяться вниз,

Є на схилі крутому село – Кізомис.

Стародавньої назви віковічна краса

Мелодійно звучить, як «Дівоча коса».

Тут на кручі високій стояв красень – МАЯК,

Рятівний його промінь знає кожен моряк.

На майдані широкім, в середині села,

Ще в минулім столітті диво-Церква зросла.

А коли над селом цим прокотились громи,

(В ті часи лихоліття ми були ще дітьми)

                                                                       Та фашисти прокляті зруйнували село,

                                                     І краси чарівної – ніби і не було.

Диво-Церква горіла – дим лягав на поля,

     А маяк коли падав, то здригнулась земля.

Купи цегли й каміння та сумні пустирі.

І від хат залишились одні димарі.

Із руїн піднімали ми поволі село –

І воно стало кращим, ніж раніше було.

До війни у селі цім було лиш сімсот хат,

А тепер «розрослося», вже й палаци стоять.

Хлібороби й рибалки в давній дружбі живуть.

Босоноге дитинство промайнуло в нас тут.

Де б життя не кидало і куди б не вело,

Я завжди пам’ятаю своє рідне село.

Між густих очеретів виринає коса

Мальовнича із кручі –  дивовижна краса.

Хвилі чисті й прозорі тихо котяться вниз:

Над Дніпром розквітає село – КІЗОМИС.

Євдокія Дубовалова,

поетеса літературної студії «Біле озеро»,

                                        родом із села Кізомис

МОЄ СЕЛО сьогодні…

  Село Кізомис – дуже затишна місцина, яка приваблює своєю бездоганно -первинною природою та свіжим  повітрям.

  На краю села  з  кручі можна осягнути поглядом широку річку  Дніпро, рукав якої вливається в лиман.

   У підніжжя  села розлилося озеро  Дідове, на якому росте  гарне    латання  з білим лотосом  і жовтою кувшинкою. А вздовж берега збудовано мережу котеджів, навпроти яких красуються ставочки.

   Наше  село наділене чудовою флорою і  фауною, багатою на птахів, тварин та рибу, чим і зацікавлює  в осінній сезон   мисливців та рибалок  з різних куточків нашої країни.

   Для бажаючих  відпочити на дикій природі і скуштувати смак адреналіну є переправа, що перевозить людей на інший бік Дніпра, де знаходиться база відпочинку від Одеського воєнного округу.

   На початку літніх канікул, в нашому селі починає працювати табір відпочинку ( раніше мав назву «Піонерський табір ім. Г. Титова»), там відпочивають діти, а восени - люди похилого віку.

   Той, хто побуває тут хоч один раз, захоче знову повернутися в це чудове мальовниче місце. А той, хто тут народився і виріс, може по праву пишатися своїм селом.

   Як і я пишаюся тим, що народилася і зростаю там, де майже 177 років тому відбулося диво, яке прославило наше село далеко за його межами і по цей день оберігає  його аурою  вічного спокою, примирення, безмежної  краси.

Історична довідка: 

КАСПЕРІВСЬКИЙ ОБРАЗ БОГОМАТЕРІ

Іконографія. Касперівський образ Богородиці являє собою невелику ікону, написану на полотні, наклеєному на дошку. Ікона схожа з Корсунською іконою Божої Матері і, з точки зору сучасного іконопису, ці два образи практично невиразні. 

Історія походження. У Росію ікона  наприкінці XVI століття була привезена сербами, які приїхали з Трансільванії на запрошення російського уряду. Його предок, в середині XVIII століття, оселився в Ольвіопольський повіті Херсонської губернії. Ікона передавалася у спадщину, поки в 1809 році її не набула поміщиця, дружина штабс-капітана, Іуліанія Іонівна Касперова, яка проживає в своєму маєтку Касперова (нині с.Кізомис Білозерського   району, Херсонської області).

   Історія села, пов’язана з іконою.У минулому, на кордоні   двох населених пунктів Кізомис і  Касперівка (Ново-Іванівка), там, де головна вулиця робить зигзаг, де  пустир і шкільний спортивний майданчик, стояла церква, в якій знаходився Касперівський образ Богоматері – святиня  Херсонщини і всього Північного Причорномор’я. Касперівка була володінням полковника  Василя  Касперова.

   У їхній родині зберігалася  реліквія XVI століття, що передавалася з покоління  в покоління. Це була ікона до того стара, темна в живопису, що важко було розібрати риси.

   У лютому 1840 року овдовіла поміщиця Касперова  під час нічної молитви помітила,  що лики  Богоматері і Немовляти просвітліли, і ікона оновилася. Незабаром вона була визнана чудотворною і прославилася на весь південь, а 1-е жовтня визнано пам’ятним днем цієї ікони.

   Зберігається вона в Одеському  кафедральному соборі. Щорічно Касперівський образ здійснював подорож містами Херсонської губернії , але протягом 6 місяців ікона залишалася тут , у с. Касперівка, у місцевій Миколаївській церкві.

   Сьогодні  в селі Кізомис мало що нагадує про явлення в цих місцях чудотворної ікони. Немає  ні  будинку  поміщиці Касперовой , ні храму, в який було перенесено цей образ .

   Храм був підірваний німцями, при відступі, у Велику Вітчизняну війну. Місцеві жителі згадували, як, повернувшись  з евакуації , застали на місці церкви лише купу каміння. З них збудували невелику сторожу, в якій до цього часу і відбувалося все церковне  життя  села.

   Зараз на місці храму розташовані спортивний майданчик і нові споруди, матеріалом для яких послужив камінь з підірваного храму і розібраного будинку поміщиці. Така несправедлива доля святого місця, в яке колись стікалися тисячі людей з усіх кінців країни. Тільки старожили згадують розповіді своїх батьків про те, як оновилася ікона тут, як відбувалися перед нею дива, як ходили пішки хресним ходом із Касперівки в Херсон.

   Йшли часи…Ікона творила чудеса… Жителі Херсону, Миколаєва й Одеси виклопотали дозвіл приносити ікону хресним ходом у їхні міста. Шанування Касперівського образу ще більше зросло, коли, завдяки молитвам, перед ним Одеса врятувалася від облоги в Кримську війну 1853-1855 рр. І нині, щороку, ікона почергово перебуває в Одесі, Херсоні, Миколаєві й місці свого об’явлення – селі Кізомис.

    Горда з того, що сьогодні можу  розповісти про те, що живу в часи «повернення» ікони до нашого села і знову тепер, як і тоді наші діди-прадіди, піти  хресним ходом за нашою берегинею – КАСПЕРІВСЬКИМ ОБРАЗОМ  БОГОМАТЕРІ.

Витяг  з інтернет - статті

В Херсонской епархии состоялось празднование 175-летия явления Касперовской иконы Пресвятой Богородицы

11 октября 2015 года, по благословению митрополита Херсонского и Таврического Иоанна, в Херсонской епархии состоялось  празднование 175-летия явления Касперовской иконы Пресвятой Богородицы. Накануне, в субботу, митрополит Иоанн совершил Всенощное бдение в Свято-Духовском кафедральном соборе города Херсона, а в сам день празднования владыка возглавил Божественную Литургию в селе Кизомыс Белозерского района, ранее носившего название Касперовка.

По этому случаю в село Кизомыс был привезен чудотворный список Касперовской иконы, который постоянно находится в Свято-Духовском кафедральном соборе Херсона. Разделить радость торжества со своим архиереем прибыло духовенство епархии и множество верующих, как из самого Кизомыса, так и с иных приходов. По окончании Божественной Литургии был совершен Крестный ход с Касперовской иконой к тому самому месту, где когда-то в  фамильном имении семьи Касперовых в феврале 1840 года икона впервые прославилась чудотворениями. До сих пор сохранился дом Иулиании Касперовой, в котором, в свое время, святой образ Божией Матери обновился, а потом от него начали происходить исцеления. Возле этого дома был отслужен молебен Пресвятой Богородице и панихида об упокоении приснопамятной рабы Божией Иулиании, после чего Крестный ход возвратился к храму, где все молящиеся приложились к чудотворному образу и получили благословение Правящего Архиерея.

  

 Час не стоїть на місці. Він з роками змінює стереотипи суспільної свідомості. Сьогодні громада села віддає данину пам’яті чудотворній іконі -Касперівському Образу Богоматері, пишаючись тим, що живе на благословенній землі її оновлення. І в її честь  тепер головна вулиця села носить ім’я Касперівська. А я, до речі, на ній мешкаю.

   Тож запрошую всіх Вас помандрувати нашим селом: пройтись пішим ходом  головною вулицею села – Касперівською, адже дух пронесеної ікони досі витає і благословляє всіх людей на добро, позитивне сприйняття цього світу, любов до ближнього, та насолодитись незабутньою красою природи села Кізомис – Миса благословенної землі.