пʼятниця, 19 січня 2018 р.

Створи диво власними руками.

    В Україні люди здавна мають тонке почуття прекрасного і потяг до мистецтва. А молодь особливо розуміє красу і здатаі творити ще з дитинства. Саме тому у Білозерській районній бібліотеці в 2016 році було започатковано гурток декоративно – прикладного мистецтва «Золоті рученьки». Тут користувачі в процесі занять розвивають мислення, зорову пам'ять, творчу  уяву,  художні здібності, графічне і живописне уміння, навики, вчаться спостерігати, аналізувати предмети і явища навколишнього світу. Завдяки заняттям на гуртку  розвиваються такі риси як фантазія, уважність, акуратність, просторове та аналітичне мислення  і, головне, - любов до творіння! 
   У читальній залі бібліотеки керівник гуртка, бібліограф Анжеліка Демура, постійно проводить майстер- класи у різноманітних техніках мистецтва. Ось і сьогодні, молодь освоювала для себе абсолютно нові навички в творчості у стилі левкас. Левкас — прадавня техніка, яка дійшла до наших днів і зайняла свою нішу в сучасному мистецтві. Він  дарує різноманітні можливості фактури й зображення, широкий спектр об’ємів та неймовірну красу.

Хочете освоїти для себе щось нове і креативне? Тоді майстер - клас від Анжеліки Демури  для вас!



пʼятниця, 12 січня 2018 р.

А ми уже святкуємо!

Сьогодні до Білозерської районної бібліотеки завітали працівники та вихованці Білозерського дитячого садка № 5 «Гвоздичка» - Василь та Маланка привели Козу. Діти – незрівнянні! Працівники – неперевершені! І співали, і посівали, повеселили всіх виставою.  Дякуємо вам за святковий настрій!














четвер, 11 січня 2018 р.

«Калейдоскоп різдвяних свят»

       Наше  сьогодення  позначене  небувалим   зростанням  інтересу  до  витоків  національної  культури,  до  самобутніх  досягнень  минулого.  Доля  розпорядилася  так,   що   більшість  із  нас  мало  знає  про  своїх  пращурів,  їхнє  матеріальне  і  духовне  життя.  Та,  дякувати  Богу,  настав   час  відродження  і  використання  кращих  традицій  у   сучасному  світі.
 Під час новорічно-різдвяних свят у відділі обслуговування Білозерської бібліотеки провели ряд цікавих і змістовних заходів, серед яких особливо вирізняються розважально -  ігрова програма «Новорічна святкова галявина» та народознавчі вітальні «Калейдоскоп різдвяних свят» для користувачів різновікової категорії.
  Одним  із  найзнаменніших  і  найвеличніших  свят   зимового  циклу,  яким  започатковується  рік  є  Різдво.  Це   -  найбажаніший  день  у  родині,  коли   кожен   відчуває  Віру  Христову  та    його  Любов.    На  засіданні    любительського  клубу  «Допоможи  собі  сам»,    усі  присутні  з  великим   задоволенням  слухали   розповіді  жінок  старшого  покоління  про  святкування   найчарівніших  днів  у  минулому  столітті.    Яким  би  тяжким  не  було  їх  повсякдення,  але  саме  за  допомогою  урочистих  подій , родини  ніби   возвеличувалися  і  налаштовувалися  на  оптимістичну  хвилю  життя.  Слухаючи  про  народні  повір`я  предків,  що    тепер  ввійшли  до  наших    звичаїв  і святкових  обрядових  дійств,  ми  пишаємося  багатющою    культурою  рідного  народу.  Для    кожного  -  це   спогад  про    дитинство,   бальзам    для  душі,  який  надає  сил  і  наснаги.
   Нехай  віра  у  Христа  вбереже  нас  від   усякої   недоброчинності,   ощедрить  Божою  ласкою, посіє  між  нами  Мир  і  Любов!  Усім  здоров`я  і  успіхів  у  Новому  році!















вівторок, 9 січня 2018 р.

«Кізомис – Мис благословенної землі»


Т в о р ч а  р о б о т а
у номінації «Мій край у чому неповторний?» 
(в рамках обласної національно-патріотичної акції 
"Ми - українці")
 Автор: Бандурист Ілона, учениця Кізомиської ЗОШ  І – ІІІ ст.,     
                               Координатор: Гороховська Вікторія Костянтинівна, 
                               завідувачка КЗ «Кізомиська сільська бібліотека».

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ 
 «МОЄ СЕЛО»
(З історії села Кізомис)


Там, де хвилі Дніпрові котяться вниз,
Є на схилі крутому село – Кізомис.
Стародавньої назви віковічна краса
Мелодійно звучить, як «Дівоча коса».

Тут на кручі високій стояв красень – МАЯК,
Рятівний його промінь знає кожен моряк.
На майдані широкім, в середині села,
Ще в минулім столітті диво-Церква зросла.

А коли над селом цим прокотились громи,
(В ті часи лихоліття ми були ще дітьми)
                                                                       Та фашисти прокляті зруйнували село,
                                                     І краси чарівної – ніби і не було.


Диво-Церква горіла – дим лягав на поля,
     А маяк коли падав, то здригнулась земля.
Купи цегли й каміння та сумні пустирі.
І від хат залишились одні димарі.





Із руїн піднімали ми поволі село –
І воно стало кращим, ніж раніше було.
До війни у селі цім було лиш сімсот хат,
А тепер «розрослося», вже й палаци стоять.

Хлібороби й рибалки в давній дружбі живуть.
Босоноге дитинство промайнуло в нас тут.
Де б життя не кидало і куди б не вело,
Я завжди пам’ятаю своє рідне село.

Між густих очеретів виринає коса
Мальовнича із кручі –  дивовижна краса.
Хвилі чисті й прозорі тихо котяться вниз:
Над Дніпром розквітає село – КІЗОМИС.

Євдокія Дубовалова,
поетеса літературної студії «Біле озеро»,
                                        родом із села Кізомис


МОЄ СЕЛО сьогодні…


  Село Кізомис – дуже затишна місцина, яка приваблює своєю бездоганно -первинною природою та свіжим  повітрям.
  На краю села  з  кручі можна осягнути поглядом широку річку  Дніпро, рукав якої вливається в лиман.

   У підніжжя  села розлилося озеро  Дідове, на якому росте  гарне    латання  з білим лотосом  і жовтою кувшинкою. А вздовж берега збудовано мережу котеджів, навпроти яких красуються ставочки.
   Наше  село наділене чудовою флорою і  фауною, багатою на птахів, тварин та рибу, чим і зацікавлює  в осінній сезон   мисливців та рибалок  з різних куточків нашої країни.
   Для бажаючих  відпочити на дикій природі і скуштувати смак адреналіну є переправа, що перевозить людей на інший бік Дніпра, де знаходиться база відпочинку від Одеського воєнного округу.
   На початку літніх канікул, в нашому селі починає працювати табір відпочинку ( раніше мав назву «Піонерський табір ім. Г. Титова»), там відпочивають діти, а восени - люди похилого віку.
   Той, хто побуває тут хоч один раз, захоче знову повернутися в це чудове мальовниче місце. А той, хто тут народився і виріс, може по праву пишатися своїм селом.
   Як і я пишаюся тим, що народилася і зростаю там, де майже 177 років тому відбулося диво, яке прославило наше село далеко за його межами і по цей день оберігає  його аурою  вічного спокою, примирення, безмежної  краси.

Історична довідка: 
КАСПЕРІВСЬКИЙ ОБРАЗ БОГОМАТЕРІ

Іконографія. Касперівський образ Богородиці являє собою невелику ікону, написану на полотні, наклеєному на дошку. Ікона схожа з Корсунською іконою Божої Матері і, з точки зору сучасного іконопису, ці два образи практично невиразні. 
Історія походження. У Росію ікона  наприкінці XVI століття була привезена сербами, які приїхали з Трансільванії на запрошення російського уряду. Його предок, в середині XVIII століття, оселився в Ольвіопольський повіті Херсонської губернії. Ікона передавалася у спадщину, поки в 1809 році її не набула поміщиця, дружина штабс-капітана, Іуліанія Іонівна Касперова, яка проживає в своєму маєтку Касперова (нині с.Кізомис Білозерського   району, Херсонської області).

   Історія села, пов’язана з іконою.У минулому, на кордоні   двох населених пунктів Кізомис і  Касперівка (Ново-Іванівка), там, де головна вулиця робить зигзаг, де  пустир і шкільний спортивний майданчик, стояла церква, в якій знаходився Касперівський образ Богоматері – святиня  Херсонщини і всього Північного Причорномор’я. Касперівка була володінням полковника  Василя  Касперова.
   У їхній родині зберігалася  реліквія XVI століття, що передавалася з покоління  в покоління. Це була ікона до того стара, темна в живопису, що важко було розібрати риси.
   У лютому 1840 року овдовіла поміщиця Касперова  під час нічної молитви помітила,  що лики  Богоматері і Немовляти просвітліли, і ікона оновилася. Незабаром вона була визнана чудотворною і прославилася на весь південь, а 1-е жовтня визнано пам’ятним днем цієї ікони.
   Зберігається вона в Одеському  кафедральному соборі. Щорічно Касперівський образ здійснював подорож містами Херсонської губернії , але протягом 6 місяців ікона залишалася тут , у с. Касперівка, у місцевій Миколаївській церкві.
   Сьогодні  в селі Кізомис мало що нагадує про явлення в цих місцях чудотворної ікони. Немає  ні  будинку  поміщиці Касперовой , ні храму, в який було перенесено цей образ .
   Храм був підірваний німцями, при відступі, у Велику Вітчизняну війну. Місцеві жителі згадували, як, повернувшись  з евакуації , застали на місці церкви лише купу каміння. З них збудували невелику сторожу, в якій до цього часу і відбувалося все церковне  життя  села.
   Зараз на місці храму розташовані спортивний майданчик і нові споруди, матеріалом для яких послужив камінь з підірваного храму і розібраного будинку поміщиці. Така несправедлива доля святого місця, в яке колись стікалися тисячі людей з усіх кінців країни. Тільки старожили згадують розповіді своїх батьків про те, як оновилася ікона тут, як відбувалися перед нею дива, як ходили пішки хресним ходом із Касперівки в Херсон.

   Йшли часи…Ікона творила чудеса… Жителі Херсону, Миколаєва й Одеси виклопотали дозвіл приносити ікону хресним ходом у їхні міста. Шанування Касперівського образу ще більше зросло, коли, завдяки молитвам, перед ним Одеса врятувалася від облоги в Кримську війну 1853-1855 рр. І нині, щороку, ікона почергово перебуває в Одесі, Херсоні, Миколаєві й місці свого об’явлення – селі Кізомис.
    Горда з того, що сьогодні можу  розповісти про те, що живу в часи «повернення» ікони до нашого села і знову тепер, як і тоді наші діди-прадіди, піти  хресним ходом за нашою берегинею – КАСПЕРІВСЬКИМ ОБРАЗОМ  БОГОМАТЕРІ.

Витяг  з інтернет - статті

В Херсонской епархии состоялось празднование 175-летия явления Касперовской иконы Пресвятой Богородицы
11 октября 2015 года, по благословению митрополита Херсонского и Таврического Иоанна, в Херсонской епархии состоялось  празднование 175-летия явления Касперовской иконы Пресвятой Богородицы. Накануне, в субботу, митрополит Иоанн совершил Всенощное бдение в Свято-Духовском кафедральном соборе города Херсона, а в сам день празднования владыка возглавил Божественную Литургию в селе Кизомыс Белозерского района, ранее носившего название Касперовка.
По этому случаю в село Кизомыс был привезен чудотворный список Касперовской иконы, который постоянно находится в Свято-Духовском кафедральном соборе Херсона. Разделить радость торжества со своим архиереем прибыло духовенство епархии и множество верующих, как из самого Кизомыса, так и с иных приходов. По окончании Божественной Литургии был совершен Крестный ход с Касперовской иконой к тому самому месту, где когда-то в  фамильном имении семьи Касперовых в феврале 1840 года икона впервые прославилась чудотворениями. До сих пор сохранился дом Иулиании Касперовой, в котором, в свое время, святой образ Божией Матери обновился, а потом от него начали происходить исцеления. Возле этого дома был отслужен молебен Пресвятой Богородице и панихида об упокоении приснопамятной рабы Божией Иулиании, после чего Крестный ход возвратился к храму, где все молящиеся приложились к чудотворному образу и получили благословение Правящего Архиерея.
  
 Час не стоїть на місці. Він з роками змінює стереотипи суспільної свідомості. Сьогодні громада села віддає данину пам’яті чудотворній іконі -Касперівському Образу Богоматері, пишаючись тим, що живе на благословенній землі її оновлення. І в її честь  тепер головна вулиця села носить імя Касперівська. А я, до речі, на ній мешкаю.
   Тож запрошую всіх Вас помандрувати нашим селом: пройтись пішим ходом  головною вулицею села – Касперівською, адже дух пронесеної ікони досі витає і благословляє всіх людей на добро, позитивне сприйняття цього світу, любов до ближнього, та насолодитись незабутньою красою природи села Кізомис – Миса благословенної землі.

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Чарівна ялинка в Олександрівській бібліотеці.

                    (Допис Світлани Пекалюк, зав. Олександрівською сільською бібліотекою).
       
    

       Стало традицією для бібліотечних працівників КЗ «Олександрівська сільська бібліотека» в переддень новорічних свят замість звичайного зеленого деревця споряджати  незвичайну ялинку з книжок.  І не просто з книжок, а з нових надходжень. За кошти (4 тис. грн.),  виділених з бюджету сільської ради в 2017 році, бібліотека поповнилася  85 книгами. 
       На відкриття «чарівної ялинки»,  а чарівної тому, що майже кожен з наших користувачів зміг підібрати собі книгу для душі,  чекали не тільки учні,
        а й дорослі читачі .  
          І, якщо в минулому році  незвичайна ялинка  була для наших читачів сюрпризом, бо про нові надходження ніхто не знав, то в цьому році, завдяки дописам в «Придніпровській зірці» та Інтернеті, всі на неї чекали ще з листопада місяця.     
         Працівники бібліотеки  радіють щорічному поповненню бібліотечного фонду новою сучасною літературою, і, хоч частково, мають змогу задовольнити потреби своїх користувачів. Радіють, бо читачі з вдячною посмішкою залишають бібліотеку, і, разом з ними, вірять в те, що в наступному році, завдяки сільському голові Бирі Петру Івановичу та депутатам сільської ради, книжкова ялинка знову буде зустрічати своїх  поціновувачів.

середа, 20 грудня 2017 р.

Святий Миколай прийшов у бібліотеку.



  Свято Миколая, це не тільки свято для дітей, які чекають на свої подарунки, а й для дорослих. Вони також готуються до чарівного дійства, вигадуючи цікаві ідеї та з дитячим запалом організовуючи і приймаючи участь у ньому. Так, до цього свята долучились працівники дитячої та Центральної  бібліотеки, провівши для малюків дитячого садка казкову виставу «Іде, іде Миколай». Під час заходу всі були заворожені тим, що відбувалося на сцені. Дітлахи прониклися духом свята, відкривши ротики дивилися на ангеляток та Святого Миколая, а негативних героїв - Ябеду та Чортика взагалі полюбили. Малюки під дружній сміх гралися з ними в ігри, відгадували загадки, збирали сніжки, і в кінці свята навіть Ябеду «перевели» з поганих героїв у хороші.
   Ось так починався день Святого Миколая в бібліотеці, думаєте все? Ні.  Після обіду, працівники районної бібліотеки вже організовували виставку- продаж декоративно- прикладного мистецтва у місті Херсон на відкриті ялинки. Ввечері, повернувшись на роботу, всі були стомлені та щасливі. Тож, дорослі , долучайтесь. Будьте ближчими до дітей в своїх справах, а інколи і у веселощах. Зі святом. Хай Господь всіх охороняє.