Легендарні Крути

“Чужинче, йди і Україні

Скажи, що звершився наказ.

Хай не сумує! На руїні

Збудуємо нові твердині

І в бій підемо другий раз!

Скажи, що шлях покажуть Крути,

Що замість терня — ореол,

Що Україні вічно бути,

Про Україну всім почути,

Бо світу це новий престол!

Володимир Янів „Бій під Крутами”      

Героїчне минуле українського державотворення  в усі часи цікавить людство. До Дня пам`яті героїв Крут у Білозерській бібліотеці представлено виставку «Ви першими стали за гідність, за волю», де відображено  національну  боротьбу   за свою незалежність у  січні  1918 р. Бібліотекарі  ознайомили  користувачів  з історичними документами, літературою, що розкриває непростий й трагічний період становлення молодої країни.  Підростаюче покоління  стало  прикладом для всіх тих, хто готовий долати будь-які  труднощі й перешкоди у нелегкому протистоянні з ворогами. Бій під Крутами  – символ незламності і стійкості українських  воїнів- патріотів, котрі віддали  життя. Ми пам’ятаємо і вшановуємо героїзм  волелюбного народу  в визвольній боротьбі за соборність держави.

      Відважні  крутівці – справжні Герої, які надихають сучасників на сміливі вчинки і подвиги заради збереження цілісності  країни. Ми маємо спільну славу в минулому, спільні бажання українців – в  мирному майбутньому!

Щоб детальніше пізнати героїчну історію подвигу студентського куреня в Інтернет - центрі бібліотеки було організовано годину інформаційного пошуку . На якій користувачі могли знайти цікаві факти, поезію, пісні, спогади, статті, фото та відеоматеріали  про крутянські події.  http://kruty.org.ua/.

https://learningapps.org/4459745 - інтерактивна гра "#Пам'ятаємоГероївКрут"

https://uaua.top/6807 - Чого нас навчили Крути?

Білозерська бібліотека продовжує надавати послуги користувачам сільських бібліотек

Білозерської селищної ради. Сьогодні читачі Томинобалківської (зав. Вертюк І.М.) та Миролюбівської (зав. Єременко С.А.) книгозбірень отримають замовлені видання.

Бажаємо приємної насолоди від прочитаного!

Мистецтво Голокосту.

   Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане «історією», тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Ми маємо зробити все, щоб Катастрофа не була забута, адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя…
Згідно рішень Стокгольмської конференції з 2000 року всі країни Європи, в тому числі і Україна, які підписали Стокгольмську декларацію, 27 січня відзначають Міжнародний день памяті жертв Голокосту.
  «Голокост» походить з грецької мови (грец. Oλόκαυστον) — і складається з двох частин (holos), що означає «випалений», або «спалений повністю» та (kaustos), що означає «жертвоприношення». Спочатку слово голокост мало релігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч по відношенню до катастроф та великого лиха переважно пов'язаних з пожежами.
  Голокост (Шоа на івриті) – це назва дванадятирічного періоду, підчас якого нацисти втілили у життя свої схеми знищення європейського єврейства.Починаючи з 1933 року, коли Адольф Гітлер став канцлером Німеччини, мільйони євреїв стали предметом приниження, дискримінації, рабської праці, тортур і смерті. Нацисти і їхні спільники у інших країнах вислідили кожного єврея – від відомого фахівця до простого робітника – у своєму безжалісному прагненні повного «вирішення єврейського питання».
  З середини 50-х років ХХ сторіччя слово Голокост стало загальновживаним по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.
Голокост – масове знищення людей, жахливі вбивства, які відбувалися в середині ХХ століття в Європі, причини яких і досі залишаються незбагненними з точки зору людської, світової культури, що є знаковою проблемою сучасності.
В Україні символом Голокосту є Бабин Яр.Бабин Яр поступово стає важливим символом збереження національної пам’яті українського народу, його християнських коренів. Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам’ять.
   Важливим моментом у збереженні пам'яті людей про Голокост і необхідності недопущення подібної трагедії надалі, є художнє осмислення Голокосту в літературі, кінематографі, музиці, образотворчому мистецтві.
віртуальна виставка картин, написаних ув’язненими гетто і концтаборів. Деякі автори зуміли вижити, але більшість померли в муках у місцях позбавлення волі.

Улюблена книга додає оптимізму, віри й надії на майбутнє.

 Бібліотекарі Білозерської книгозбірні проводять перереєстрацію користувачів, дотримуючись правил безпеки в умовах пандемії  COVID-19. У період дії карантинних обмежень та заборон  "помаранчевої " зони діє мобільний зв`язок із читачами, який є постійно актуальним для всіх. Але зараз є приємна нагода користувачам завітати у бібліотеку і взяти цікаві видання. У прохолодні зимові дні саме улюблена книга додає  оптимізму, віри й  надії на майбутнє.

«Запорука нашого майбутнього - Соборність»

 

Ополудні 22 січня 1919 року, рівно через рік після проголошення незалежності Української Народної Республіки, на Софійській площі у Києві було урочисто оголошено про її об'єднання із Західно-Українською Народною Республікою в єдину державу.

Пропонуємо ознайомитися з кількома цікавими фактами про День Соборності України, які має знати кожен українець.

1. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний » договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

2. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

3. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

 4. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб. 

5. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.
З 2000 років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг уздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

Перевірте свої знання з історії України:

-       Пазл онлайн https://online-puzzle.ru/own_puzzle#

-       Вікторина "Єднання заради Незалежності" https://learningapps.org/6413482

-       Знайдіть відповідність між зображенням та його значенням. https://learningapps.org/6412404

-       Відгадай ребус

У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918 — 1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ : Акт Злуки  https://www.jnsm.com.ua/h/0122N/

Що таке лайфхак?

  Маленька хитрість (чи мудрість?), яка, наче фокус, одразу робить життя простішим. Бачиш її — і розумієш: «Ого, а мені б таке ніколи не спало на думку!», так можна пояснити, що таке лайфхак.

   Де ж узялося це слово, що тепер стало таким модним серед молоді? Вигадали його у 1980-х роках програмісти. Якщо звернути увагу на другу частину слова «лайфхак», то воно нагадує про  хакерів. Та що ж означає цей таємничий корінь «хак»?

 Значення слова

  Англійське слово «hack», що буквально перекладається як «рубати», у середовищі комп'ютерщиків означає « знайти ефективне вирішення проблеми ». А коли додамо до нього слово «life» («життя»), отримаємо «lifehack».

   Лайфхак, таким чином, це корисні поради та хитрі прийоми, що допомагають упоратися з повсякденними завданнями. Можливо, Ти знаєш, як зробити щось просто, швидко та ефектно? Як прибрати у шафі так, щоб у ній більше ніколи не губилася Твоя улюблена кофтинка? Як виступити перед величезним залом, не показавши свого хвилювання? Як швидко вивести з білої тканини пляму від кави? Ефектні та нестандартні відповіді на подібні запитання — це і є лайфхаки.

  Комп'ютерний сленг поповнився словом «лайфхак» у 80-х, а в 2005 році воно посіло 2 місце за популярністю в інтернеті . У 2011 році «лайфхак» потрапив до онлайнового «Оксфордського словника». Так суто програмістське слівце розширило межі свого значення та отримало популярність і навіть офіційне визнання!

Лайфхакери

  Що й казати — є навіть категорія людей, які називають себе лайфхакерами! Якщо звичайні хакери «зламують» чиїсь комп'ютери чи бази даних, то лайфхакер — той, хто здатний «зламувати» життєві проблеми. Він легко знаходить секрети їхнього вирішення дуже неочікуваними способами!

  Щоб стати лайфхакером, дотримуйся кількох простих правил:

- записуй корисні поради і цікаві факти, які можуть знадобитися у майбутньому;

- багато читай, пізнавай нове;

- не бійся творити та експериментувати;

- тренуй кмітливість;

і, звісно ж, переймай досвід у знайомих лайфхакерів ;)

  Чим більше лайфхаків Ви матимете у своєму розпорядженні, тим більше часу зможете економити, більше моментів проживати спокійно і радісно. А люди, що бачитимуть, як оригінально Ви вирішуєте проблеми, зможуть тільки здивовано вигукнути: «Геніально!».

 

  В наступному пості - ловіть добірку корисних  лайфаків …

 

«Терни і зірки - Джека Лондона"

12 січня виповнюється 145 років від дня народження відомого американського письменника Джека Лондона.

Не завджи писемний талант відкривається одразу, а тим паче визнається. А якщо зазирнути в трудову книжку письменника…

У десять років Джек опинився на консервній фабриці, з 18—20-годинним «робочим днем». «Я не знаю жодного робочого коня, який працював би стільки годин, скільки я...» — говорив він згодом.

У п’ятнадцять років він позичає у няні триста доларів і купує ялик, на якому заробляє ремеслом «устричного пірата». Так називали у Сан-Франциско браконьєрів, що промишляють на приватних плантаціях устриць. Сміливість і величезна фізична сила роблять його «королем піратів».

Потім він несподівано переходить на бік закону — поступає на службу рибальського патруля. Смертельно небезпечних епізодів вистачало по обидва боки устричного бізнесу.

У 1893 році він наймається на шхуну, яка вирушає у Берингове море за котиками. Через сім місяців він повертається. Мати показує йому газету «Сан-Франциско Колл», де оголошено конкурс на краще оповідання. Премія — двадцять п’ять доларів. За два дні сімнадцятилітній Джек пише оповідання «Тайфун біля берегів Японії». І займає перше місце.

Навесні 1894 року він приєднується до «армії Шеллі» — натовпу безробітних, що прямує з Каліфорнії до Вашингтона «вимагати правди». Джек стає професійним бродягою. Він повністю вивчив, як треба «давити сльозу» у перехожих, зривати з них же капелюхи у зручний момент чи кивати п’ятами від поліції. За бродяжництво він на місяць потрапляє до в’язницi.

Пройшовши «пролетарську школу життя», він захоплюється соціалістичними ідеями

У 1896 році знову поступає до школи. Потім за п’ять тижнів підготовки здає екзамени до Каліфорнійського університету.

Скрута примушує Джека кинути навчання — він вирушає на Клондайк за золотом. Переходить iз поклажею через найважчий Челкутський перевал. На Алясці він пробув рік. Замість золота на його рахунку — цинга й блокноти із враженнями.

У 1900 році виходить книга про золоту лихоманку під назвою «Син вовка». Золото Лондон добув олiвцем, а не киркою.

Джек стає знаменитим.

Гра "Професіїї які освоїв Джек" - https://learningapps.org/14913198 

Джерело https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/nadlyudina-dzhek-london

 

Скажи дякую, адже це так просто.

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „спасибі”. 

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. Сьогодні ми вам розповімо про походження українського слова «дякую».

Мабуть, кожен з нас щодня чує або говорить: “дякую”, “щиро дякую”, “сердечно дякую”, “гарно дякую” тощо. Проте мало хто задумується, яку історію та походження має це слово? Етимологія слів “дякую”, “спасибі”, “благодарствую” містить чимало цікавого.

Деякі мовознавці виводять слово “дякую” від німецького “danke” через посередництво польської мови. Насправді, ареал розповсюдження слова “дякую” дуже широкий – він охоплює майже усі індоєвропейські мови, зокрема німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk», чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem», а також вживається у білоруській «дзякуй».

Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.

Хочеться зробити ще одне припущення: українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить із того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»). Цим коренем, на думку певних етнологів та лінгвістів, може бути слов’янське слово – “дань”, “данка”, похідне від слова “давати”. Звідси вимальовується наступне тлумачення: “даю дань” (“дяку віддавати”, тобто віддавати шану) – “данкую” – “дякую” або “дзякую”.

Як бачимо дякування – було чимось сакральним. Переважно слов’яни дякували, складали дяку: батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас із самого малечку; чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю; своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні; Богу – який подарував життя, здоров’я, весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець;

Слово “дяка” означає почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу, а також вираження такого почуття. В українській мові склалися такі усталені вислови: “замість дяки”, “приймаю з дякою”, “вимовляти дяку”. У народних прислів’ях та приказках засвідчуємо такі вислови: “Який Яків, стільки й дяки”, “Не сподівайся дяки від приблудної псяки”.

Що стосується інших слів, таких як “спасибі” та “благодарствую” – то вони за даними істориків, з’явилися набагато пізніше і не мають такої архаїчної складової, як слово “дякую”, зрозуміле усім європейцям. Наприклад, слово “спасибі” пішло від словосполучення “спаси бог”, яке стали часто вживати після введення християнства на Русі (від Спас – спаситель, ізбавитель).

Слова ж “благодарствую” чи “благодарю” в сучасній українській мові як таких немає, хоча є два окремих слова “благо” і “дарую”. Отже, визначення «дякую» — це свого роду надання благ людині. Існують неофіційні версії, начебто до скандинавів і англо-саксів, та й взагалі в Європу, слово “дякую” потрапило через міграції скіфо-сарматів (готи жили в Причорномор’ї, ірландське коріння родом з Причорномор’я).  

Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

«Хіт паради «рулять»

4 січня 1936 року американський журнал Billboard вперше надрукував перелік грамплатівок, що найбільш розкуповувалися. Першим хіт-парад очолив джазовий скрипаль Джо Венуті з мелодією “Stop! Look! Listen!”.

Чарт (англ. chart, або «хіт-парад» чи «гіт-парад») — опублікований список найпопулярніших у визначений період медіа-продуктів (музика, книги, кіно). Як правило, списки хіт-парадів складаються з не більш як 10-20 пунктів, що розташовуються в міру спадання показників. Параметри хіт-параду визначаються інформацією про продажі;існують також критерії програвання музичних композицій на радіо (у музичних хіт-парадах), даних по відео- і кінопрокату (у кіноіндустрії). Часовий період — зазвичай тиждень, рідше місяць. Буквально «хіт-парад» означає список хітів — тобто найпопулярніших медіа-продуктів.

У видавничій індустрії хіт-парад книг іменують списком бестселерів, що часто поділяється на художню (романи і т.п.) і нехудожню літературу (біографії, історичні нариси і т.п.). В Україні кілька друкованих видань публікує списки бестселерів.

Добірка п'яти найкращих книг-бестселерів 2020 року

"Безмовність", Джон Харт

Книга написана в жанрі жахів. Десять років тому життя Джонні Мерримона безповоротно змінилася. Розкривши таємницю серійного вбивці, що тероризував округу, він став національною знаменитістю.

Тепер Джоні йде з дому і живе в Пустки, в повному Мовчанні, де жодна розсудлива людина не захоче оселитися, оскільки вона наповнена «примарами». Але герой не такий, як усі люди, це відчувалося з самого початку. Він відчуває і бачить те, що дано одиницям. Але тут починають відбуватися вбивства людей, нез'ясовні і з нальотом містики, і першим підозрюваним стає Джонні, адже саме на його землі відбувалася загибель людей і він завжди опинявся поблизу.

 

"Скажи, що тобі шкода", Мелінда Лі

Мелінда Лі - автор бестселерів № 1 Washington Post. Її книги отримали безліч літературних нагород, в числі яких International Thriller Award і RITA Awards.

Її новий роман, що вийшов в січні 2020 року відмінно підійде для любителів таких хітів, як "Зникла" і "Дівчина в поїзді".

Сюжет книги розповідає про успішну адвокатесу Морган Дейн, яка втратила чоловіка і тепер повертається в рідне місто Скарлет-Фоллс в спробі налагодити своє життя. Вона виховує трьох дочок і знаходить роботу в окружній прокуратурі.Несподівано місто потрясає жорстоке вбивство молодої дівчини Теси, яка підробляла у Морган нянею. Всі докази вказують на Ніка, сина сусіда, але ніхто не може повірити у його вину. Морган береться за його захист, щоб довести його непричетність до вбивства.Морган залучає до справи свого давнього друга, Ланса Крюгера, колишнього поліцейського, який став приватним детективом. Разом вони занурюються в розслідування, вирішивши знайти справжнього вбивцю. По мірі того як Морган і Ланс розкривають секрети Скарлет-Фоллс, вони самі стають мішенями.

 

"Обман", Джонатан Келлерман

Джонатан Келлерман - автор понад 40 психологічних детективів, кожен з яких став бестселером за версією New York Times.

Героїня нової книги "Обман" знайдена мертвою в своїй ванні, поруч з її тілом співробітники поліції виявили диск з відеозаписом, в якій вона звинувачує у своїй смерті колег з коледжу, де працювала вчителькою. Шефу поліції Лос-Анджелеса це справа не здається настільки очевидним і він передає його кращим слідчим - лейтенанту Майло Стьорджису і психологу Алекса Делаверу.

"Не тупи", Джен Синсеро

Джен Синсеро - автор циклу мотиваційних бестселерів № 1 за версією журналу The New York Times. Завдяки своїм книгам Джен допомогла безлічі людей змінити на краще як кар'єрний шлях, так і особисте життя.

Ряд книг "Не ний!" і "Будь зухвалим!" поповнився новинкою під назвою «Не тупи». Ця книга замінить вам особистого тренера, коуча та мотиватора. Щодня вона буде заряджати енергією і мотивувати на успіх. Головне правило, яке можна знайти в книзі – не збавляти темп на шляху до успіху і щодня качати "м'язи крутості"

"Секта з Туманного острова", Маріетт Ліндстін

І ще один детектив потрапляє в наш список.

Сюжет: Будь-яку людину можна заманити в секту, треба лише знайти до нього правильний підхід. Франц Освальд організував свою групу, тих, хто слухає його промови про правильне життя. Вхід вільний, і замість того, щоб зайнятися чимось корисним, Софія відправляється на його лекцію.

Лише пізніше дівчина зрозуміла, що Освальд не той, ким здається і що вибратися з місця, в яке вона потрапила буде непросто.

Пропонуємо всім провести вечір за чашкою корисного чаю з лимоном і імбиром, заглибившись у читання захоплюючого детектива або цікавого роману.

«Тікай, кутя, із покуття»

В українців, як і в багатьох народів світу, стійко побутувало повір'я: як почнеш новий рік, так він і мине. Новорічний стіл мусив буквально ломитися від страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути. Переддень Різдва — Святий вечір — припадав ще на піст. Але незважаючи на це вечерю називали багатою кутею, бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов'язковою серед яких була кутя. На Правобережжі її готували з пшениці, а на сході — з ячменю і заправляли тертим маком, горіхами, медом і узваром.

Готували кутю обов'язково й на Водохрещі, а у деяких районах і на Новий рік. За звичаєм її ставив на стіл або на покуть хлопчик або хлопець із родини, дбайливо підмостивши під настільник або рушник трохи сіна, щоб худобі у новому році було чим харчуватись. Накривали кутю двома колачами або книшами. Поруч умощували обжинковий сніп — символ майбутнього врожаю — і глечик з узваром із сушених груш, яблук, слив, вишень та ін. З куті починали святу вечерю, Різдво. Кутю лишали на столі на ніч, поклавши поруч ложки, з вірою, що померлі предки прийдуть уночі скуштувати її. Кутю носили кумам, хрещеним батькам, бабам-повитухам, родичам на другий день Різдва разом із вечерею.

Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов'язано чимало обрядових дій. Після її приготування, вийнявши горщик, дивилися: якщо зерна піднялися через вінчик — на добробут, а запали — на лихе передвістя. До звареного збіжжя додавали меду, але пам'ятали відоме прислів'я: «Не передай куті меду». В інших регіонах заправляли товченим маком, волоськими горіхами, родзинками та іншими смаковитими приправами. Натомість усе це розмішували узваром. На особливу увагу заслуговує обряд «Нести кутю на покутю». Адже вона неодмінно має стояти в новому горщикові протягом усіх празників. У одних районах це мав учинити наймолодший хлопчик у родині. Напередодні батько виплітав йому нові вовняні рукавички; зодягши їх, підліток брав горщика і, несучи його, декламував: «Несу кутю на покутю, на зелене сіно, щоб бджоли (або курчата) сіли».

Кутю традиційно виготовляли з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски. Червоний кут, в якому тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Власне, кутя з узваром є своєрідним символом смерті Христа, тому при поминках обов'язково готують цю страву і її іще називають «четвертою страшною кутею».

На півдні України, як правило, кутю несла господиня, перед тим наказавши всім присутнім сісти і супроводжувати дію звуками квочки («кво-кво»); коли ж ставила узвар, то просила всіх устати й кудкудакати («кудкудах-кудкудах»). Це для того, щоб гарно неслися кури і виводили курчат. Деінде садовили на покуті дітей, і ті гуртом відтворювали пташині звуки. На Чернігівщині господиня імітувала це тоді, як подавала їсти кутю.

Здебільшого відносив на покуть кутю хтось з чоловічої статі. Але на Черкащині перевага віддавалася жінкам. Господиня, несучи горщик, казала: «Кутю на покутю, узвар— на базар, а пироги — на торги: кво-кво…»; діти ж услід піддакували: «Цяп-цяп…». Прилаштувавши горщик, підходила до малят і, поскубуючи їх за чубчики, приказувала: «Чуб-чуб…» — це для того, щоб курчата були чубатими.

На місці, де мала стояти кутя,— покуті робили кубло з сіна. Власне, в нього і ставили горщик, прикривши хлібом з дрібком солі. По закінченні свят частину сіна віддавали тваринам, а решту тримали для кубел, де мали нестися кури чи висиджуватися курчата. На Слобожанщині з цієї трави готували купелю для немовлят.

У наші дні ритуальний зміст куті майже втратився, але у сільській обрядовій кухні вона все ж посідає одне з почесних місць.

 Джерело https://traditions.in.ua/kukhnia/obriadovi-stravy/322-velykodni-stravy

“Пробач, і ти отримаєш мир”

 “Пробач, і ти отримаєш мир” – саме такий лозунг свята, що відзначається в перший день року. І це не випадково, оскільки мир є дуже важливою умовою для кожного, без винятку, жителя на землі.

Спочатку 8 грудня 1967 року головою католицької церкви папою Римським Павлом VI було започатковано Католицьке свято — День всесвітніх молитов про мир. Воно співпадає з днем торжества Божої Матері Марії, іншим шанованим святом Римо-Католицької церкви.

А вже 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила офіційним це свято, та дала йому нову назву — «Всесвітній день миру» (англ. World Day of Peace).

Всесвітній день миру відзначають в перший день кожного нового року. В цей день католицькі понтифіки та священики звертаються до віруючих з посланнями миру та необхідності пробачити своїх ворогів та припинити всіляку ворожнечу в світі. Головна увага звертається на те, що кожен повинен взяти відповідальність за внесення вкладу в справу миру. В той же час віруючі моляться та закликають Бога послати мир на землю і припинити всі кровопролитні війни.

джерело https://prozoro.info/2017/01/01/1-sichnya-vsesvitniy-den-miru/