четвер, 26 лютого 2015 р.

Бібліотека - територія допомоги.



У наш тяжкий і неспокійний час бібліотека залишається острівцем доброти та допомоги для усіх категорій користувачів.
  Так, сьогодні відділ мобільно-оперативного обслуговування допоміг інваліду III групи Дікусаре Ангеліні Василівні відкрити рахунок в Приватбанку на отримання державної допомоги по загальному захворюванню. Користувач звернулася до бібліотекаря з проханням допомогти, так як вона не розуміла  які потрібні документи та куди слід звертатись.
  Бібліотека на протязі року піклується про своїх читачів з обмеженими можливостями і завжди рада їм допомогти.





середа, 25 лютого 2015 р.

Мрії зламане крило



  В історії України – безліч імен визначних українок, які славилися красою, розумом, відвагою. Але і у всій світовій літературі тяжко знайти ще одну жінку‑поетесу , щоб хоч у приближенні могла дорівняти Лесі Українці якістю та кількістю творів.
   До річниці від дня народження  видатної української письменниці, славної поборниці ідей свободи й незалежності рідного краю – Лесі Українки, в Білозерській районній бібліотеці оформлена книжкова виставка « Лесю! Перед безсмертям зоряним твоїм ми низько голови схиляємо в пошані», яка
являє собою добірку найкращих книжок - авторських творів поетеси та книг, присвячених її життю та творчості. До уваги читачів – три  розділи: « Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я», «Я збагнула, що забуття не суджено мені», «На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несмілий заспівала».   На полицях виставки, на сторінках книжок - образи людей з красивим і щедрим серцем та героїчною і печальною долею, окрилених героїв, в яких пломеніє вогонь, дарований людині Прометеєм. Цікавим доповненням до виставки став літературний кросворд «Славетна дочка України».
Спадщина Лесі Українки - це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живущим і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.
Твори, що представлені на виставці, розкривають автора, як великого поета-лірика, талановитого прозаїка, перекладача, невтомного збирача фольклорних скарбів, публіциста та драматурга.

вівторок, 24 лютого 2015 р.

Шикувалась сотня в небесах.



Ми перед пам’яттю героїв
У шані схилимо коліна,
Бо ще не вмерла і не вмре
Нам Богом дана Україна!
Не плач, матусю, не тужи,
Що Бог послав трагічну долю.
Усьому світу розкажи,
Як син єдиний став Героєм!

Сьогодні ми спільно маємо зберегти пам’ять про кожне життя, покладене на жертовник свободи та незалежності Української держави.  Обов’язок кожного українця – свідомого громадянина долучитися до того, щоб подвиг Героїв Небесної сотні, пам’ять полеглих була завжди оповита ореолом слави і стала взірцем для майбутніх поколінь  та слугували прикладом того, що найсвятішим для нас була, є і буде Україна.
 

вівторок, 17 лютого 2015 р.

Другий крок фестивалю.


     З нового, 2015 року, стартував другий етап спільного соціального проекту «БібліоКіноСалон» Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара та обласного кіновідеопрокату. Нагадаємо, що за умовами проекту у бібліотеці можна переглянути фільм на замовлення користувачів. Цього разу скористатися такою можливістю мали змогу мешканці сіл Надеждівка та Розлив нашого району. А потурбувалися про це працівники кіновідеопрокату з області, працівники районної, Надеждівської та Розливнянської сільських бібліотек. «Репертуар» для перегляду замовляли самі бібліотекарі, провівши напередодні моніторинг серед користувачів бібліотеки. Мешканці сіл про перегляд були повідомлені афішами.
     І ось 13 лютого читальна зала Надеждівської бібліотеки наповнилася галасом, гоміном і сміхом – це 53 малюки дошкільного закладу та учні 1-го класу місцевої школи переглядали мультики, які привезли їм з міста. Діти були у захваті від кумедного Вовка та мавпочок, раділи за бичка, якого не зїли лісові хижаки. Дорослі відвідувачі мали змогу переглянути перший фільм "Небесна сотня" з циклу документальних фільмів "Зима, що нас змінила".
    Цього ж дня в Розливі познайомилися з побутом українців та українською символікою і обрядовістю. Історичний художньо-документальний фільм про Україну із задоволенням переглянули і дорослі, і школярі. А потім всі присутні поринули у жахливі минулорічні події на Майдані…
    День завершився, «кіно» поїхало, залишились тільки згадки про переглянуте. Ми дуже вдячні нашим колегам з обласної бібліотеки та працівникам обласного комунального підприємства «Кіновідеопрокат» за надану можливість поринути у світ мистецтва за допомогою кіно. У куточку «Наші свята», що у Розливнянській бібліотеці, обов’язково зявляться фото та матеріал про захід.
























четвер, 12 лютого 2015 р.

«Війна у пам`яті, біль у серці»



Вогонь війни спалив чимало:
І юних доль, і чистих мрій.
Лише надія не вмирала,
Коли солдати йшли у бій.
    Війни на нашій планеті не зупинялись з давніх – давен. Можливо, ніколи не наступить той час, коли слово «солдат» стане непотрібним і незнайомим. Солдат – воїн, захисник. Саме така асоціація виникає в нас, коли йдеться  про Велику Вітчизняну війну. Завжди пам’ятаємо  ті страшні роки, важкі втрати, але на жаль, забуваємо іншу війну. Ніким і нікому не оголошену , героїчну та трагічну, яка виявилася удвічі довшою, ніж Велика Вітчизняна.
    Афганська війна. Кожний, хто пройшов крізь неї, став частиною Афганістану. Афганістан, у свою чергу, став частиною того, хто там воював та їх сімей.
    На історико – меморіальній годині «Війна у пам`яті, біль у серці»  в районній бібліотеці згадали події та дати , тієї пекельної війни, які гіркою сльозою запеклися в душах цілого покоління, глибокою раною – у серцях матерів.
   Завершили захід символічним запаленням свічок, вшановуючи громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, сучасних героїв – захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність і незалежність Українського народу.

середа, 11 лютого 2015 р.

Скарб високого покликання на рідній землі.



Дитинство – квітучий весняний ранок людського  життя. Як ясний  чудовий ранок несе в собі для кожного із нас заряд бадьорості і гарного настрою на увесь день, так і  світла пора  дитинства назавжди залишає в серці  людини незабутні  спогади .  Дитячий  садок,  школа – це  сторінки нашого  життя,  виховання  любові до  книги, знань, науки.

      Білозерська  багатопрофільна  гімназія  носить ім`я  талановитого  педагога, колишнього директора  Олександра  Яковича Печерського -  Людини з великої літери, котра вселяла в дитячі та юнацькі серця  віру  в добро і справедливість, любов до  наполегливої  та невтомної  праці.  Педагогічний  колектив  гімназії  та  її учні пишаються тим, що історія  створення альма – матері  переплітається  із  життям  мудрого , благородного  керівника.
    Зовсім молодим після закінчення  Херсонського  педагогічного інституту ім.. Н.К. Крупської (1957 р.) , Олександр Якович був направлений на  роботу інспектором шкіл у Великоолександрівський район.  Згодом  працював  вчителем  фізики в  с. Костогризово Цюрупинського району, а з 1959 по 1964 роки – директором  Брилівської восьмирічної школи. У 1965 році призначений директором Білозерської  середньої  школи,  якій  віддав  найкращих  26 років  свого  життя.  Молодий  директор бачив великі  перспективи  розвитку школи, творчий потенціал  учительського колективу. Він  інтуїтивно відчував необхідність  перебудови навчального  процесу і впроваджував  у шкільне  життя багато  нового, прогресивного.  Єдина  школа в районному центрі була невелика,учнів  багато, а класи  переповнені.  Незабаром Олександр  Якович   переконав  керівні   органи  влади добудувати навчальний  корпус  за  підтримки спеціалістів  радгоспу «Батумський».  Саме з його  ініціативи  вперше в  районі  школа  стала  працювати за  кабінетною  системою.  Було  створено музей  бойової  і  трудової  слави, музей  релігії та  атеїзму, запроваджено вивчення  авто-  і  швейної  справи, працювали  учнівські  виробничі  бригади, покращено  спортивну  базу  закладу. Білозерська  середня  школа   стала  однією  з  кращих в області, де  проводилася  експериментальна робота на  рівні Міністерства  освіти  УРСР, відбувалися численні  семінари обласного  значення. «Це  була  школа  передового  досвіду і  Олександр  Якович   «горів»  на  роботі  і  «запалював»  своєю  невгамовною  енергією  вчителів», - повідомила  про  свого  чоловіка  дружина, відомий  вчитель  біології в  районі, Печерська Тамара Всеволодівна. «Він – педагог, як  кажуть, від  Бога  і  за  велінням  серця. Умів завжди  відстояти принципи  справедливості, був чесним і безкомпромісним, вимогливим, але  готовим у будь – яку  хвилину прийти на допомогу, підтримати, дати  розумну, слушну  пораду і вчителеві, й учневі.»   За  самовіддану  працю  Печерський О.Я. був удостоєний звання «Відмінник освіти України», нагороджений грамотами Міністерства  освіти УРСР  та СРСР, грамотами обласного  та  районного  відділів  народної  освіти, медаллю «За  доблесну працю» та  медаллю А.С. Макаренка.
  Відомий  керівник  навчального  закладу  -  гордість  рідного  краю. На  засіданні  краєзнавчого  клубу  «Пошук»  всі  присутні  із  задоволенням  слухали  бібліотекаря  районної  бібліотеки  про  життєвий  шлях  та   педагогічну діяльність    невтомного  трудівника  на освітянській  ниві.   Вчителі  Білозерської  багатопрофільної  гімназії   надали  цікавий  матеріал про  великого  сподвижника  для  пошуковців  і  завжди  згадують   гарним  словом  про  Людину,  котра  сіяла  Добре, Вічне й  Розумне  у   справу  педагогіки.