четвер, 7 грудня 2017 р.

Дива трапляються!

     Гадаєте, що тільки діти можуть мріяти і вірити в дива? Ні. Дорослі також мають такий «грішок». Та ще коли мрії здійснюються, а дива трапляються…     
     Чи мріяла завідувачка Олександрівської бібліотеки, що її заклад матиме європейський вигляд? Звичайно, мріяла, і ось, будь ласка, у цьому році, дякуючи сільській раді (голова Биря П. І.), дах бібліотеки перекрито – шифер замінено на металопрофільне покриття. Та ще й дашок над вхідними дверима облаштовано.  А до того ж виділено 4000 грн. на придбання літератури (кожного року!).
     А чи думали бібліотекарі з Кізомиса (сільський голова Бандурист Н. І.), що, проводячи бібліотечні заходи, вони зможуть залучати новітні технології? Проектування слайдів з ноутбука на екран, показ відеофільмів – це для них сьогодення. І це, завдячуючи сільському голові та депутатам, які розуміють, що єдиний заклад культури на селі - бібліотека, і саме вона дбає про духовний, культурний розвиток громади, особливо підростаючого покоління.
     Томинобалківська бібліотека «опинилася» в новому приміщенні (при головуванні Чередник А. І.), і «кришує» їй сама сільська рада, бо знаходяться вони під одним дахом. Тепер відвідувачам набагато приємніше проводити час у теплому, охайному приміщенні.
     Для Ульянівської бібліотеки заміна шести вікон на пластикові та встановлення нових вхідних дверей було сюрпризом. Але такою вже вона є, молодий, енергійний Федорівський сільський голова Гридіна Н. В. І в подарунок – нове гардинне полотно на новенькі вікна. В приміщенні бібліотеки стало набагато затишніше, гарніше, а для читачів – комфортніше.
     Станіславська сільська рада, яку очолює Желуденко В. В. також подбала про комфорт для читачів сільської бібліотеки:  замінено вікна на пластикові (11 шт.) та вхідні двері. Проведено поточний ремонт зовні (віконні укоси) та всередині приміщення (віконні укоси та стіни). Придбано 2 електричні конвектори.
     Микільська бібліотека не має великої зали для проведення масових заходів, і тому робота по організації зустрічей, конкурсів, диспутів, тематичних та пізнавальних бесід, проводиться у стінах школи та дитячого садка. А зараз різні конкурси та ігрові програми проходять біля книгозбірні (якщо погода дозволяє, звичайно), тому що сільська рада (голова – Топтуненко Е. В.) потурбувалася, щоб територію перед бібліотекою виклали тротуарною плиткою. І чисто, і комфортно, і приємно!
     За турботи Херсонської обласної  та підтримки Білозерської районної бібліотек Інгулецька бібліотека отримала нові меблі від ТОВ "Менеджмент і консалтинг" (директор Дробікова І. П.). І, як тільки постало питання, як все це перевезти до села Інгулець, проблеми не виникло зовсім, так як сільський голова  Василюк Г. В. зразу ж виділив транспорт для доставки меблів. Завдяки новим меблям приміщення бібліотеки стало більш привабливим та сучаснішим.
     Ми вже звикли до того, що Токарівська сільська рада (голова Кузнєцова О. О.) постійно піклується про бібліотеки своєї громади: забезпечила їх оргтехнікою (принтер, колонки, мишка – Токарівська бібліотека, комп’ютер, принтер – Іванівська бібліотека, ноутбук – Новотягинська бібліотека), інформаційними стендами, жалюзями на вікна (Новотягинська бібліотека), карнизами та новенькими світильниками (Іванівська бібліотека). У кожній бібліотеці проведено косметичні ремонти, а в Іванівській – замінено вхідні двері.
     За останні два роки Дарївську бібліотеку не впізнати. Там повністю реконструйовано приміщення: замінено підлогу та застелено мяким килимом, закладено зайву частину вікна, добавлено освітлення. І все це – турбота сільської ради (голова – Черноус В. В.) про користувачів та відвідувачів бібліотеки. У бібліотеці часто проходять творчі виставки малюнків малюків від 3-х та від 5-и років і учнів, засідання любительських об’єднань як для дітей, так і для більш поважної (за віком) категорії читачів.
     Широкобалківська бібліотека отримала інше приміщення ще у 2013 році. Поступово проводяться ремонтні роботи. Замінено 7 вікон, у великій залі замінено стелю, пофарбовано стіни, підлогу, на подвіря підведено воду. Сільська рада (при головуванні Самойленко І. Д.) потурбувалася про комфорт та простір для користувачів, придбавши для бібліотеки комп’ютер і ноутбук, підключені до Інтернету.
     Чорнобаївська бібліотека з 2009 року знаходиться у новому перебудованому приміщенні, оснащеному новими меблями та різною потрібною технікою. Проте, обслуговуючи 10000-не населення Чорнобаївки, потреби бібліотеки зростають. Дякуючи сільській раді (голова Дудар І. М.) для бібліотеки облаштовано додаткове приміщення – залу для проведення масових заходів для читачів та різної діяльності бібліотеки спільно з громадою.
     Шановні сільські голови, працівники сільських рад, депутати! Дякуємо Вам за всебічну підтримку закладів культури, за ті дива, які Ви даруєте своїй громаді, за здійснені мрії бібліотекарів. Тепер вони будуть працювати ще з більшим натхненням та ентузіазмом і мріяти ще колоритніше. Адже мрії здійснюються і дива трапляються!..
     Зі святом Вас, з Днем місцевого самоврядування!

Старому даху Олександрівської сільської бібліотеки - "НІ!"


Гарному, новенькому - "ТАК!"


Зав. Микільською сільською бібліотекою Юдіна С. М. проводить захід перед стінами закладу.


Бібліотекар Микільської сільської бібліотеки Єфремова Н. М. разом з бібліотечними волонтерами.

Флеш-моб "Україна вишивана" для користувачів Кізомиської сільської бібліотеки (завідувачка Гороховська В. К., бібліотекар Заіченко Л. С.).

"Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на чорнії брови" (Дар'ївська сільська бібліотека, завідувачка Герасименко І. І.).

Новенькі двері та вхід до Іванівської сільської бібліотеки (Завідувачка Комарніцька Ж. Б.).

Томинобалківська бібліотека (завідувачка Вертюк І. М.)- у новому приміщенні.

Що ж цікавого сьогодні чекати від нашого бібліотекаря? (та ж бібліотека).

Флеш-моб "До України пригорнусь" у новій великій залі для маленьких читачів проводить бібліотекар Чорнобаївської бібліотеки Антонова В. Г. (завідувачка Ісаєвська О. В., бібліотекар Кухта Г. Д.).

У цій же залі місця предостатньо - у кутку навпроти біля світлиці проходить фотосесія.

Перегляд відеоматеріалів з використанням Інтернету у Новотягинській бібліотеці 
(завідувачка Вовк Л. Ю.).

Секретар Токарівської сільської ради Марія Новосільська розміщує власну інформацію на стенді, який придбали для Токарівської сільської бібліотеки (завідувачка Котенко О. М.).

У стінах цього ж закладу проходить захід.

Оновлений інтер'єр Інгулецької сільської бібліотеки (завідувачка Овечка Г. П., бібліотекар Русінко О. А.).

Інгулецькі "Берегині" вшановують пам'ять про жертв голодоморів 1932-1933 років.






середа, 6 грудня 2017 р.

Вартові української землі.

   День Збройних сил України - це мужності й геройства свято. І ми вклоняємося сьогодні тим, хто багато років тому назад, і тим, хто нині з автоматом береже і захищає наш спокій.
  Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у ХХ ст. В цей час особливо вшановували і вітали людей у пагонах, бійців діючих армій : офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і чоловіків, які відслужили в армії, пізніше жінки та дівчата вітали всіх хлопців та чоловіків. В незалежній Україні День збройних сил є щорічним національним святом, яке відзначається з 1993 року. Свято було засноване постановою Верховної Ради України. Дата свята - 6 грудня 1991 року - співпадає з датою ухвалення Закону України «Про збройні Сили України» і приурочена до цієї події.
  5 грудня в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 працівники районної бібліотеки ім.П.Григоренка для учнів 9-х класів провели урок мужності «Вартові української землі», присвячений Дню Збройних сил України. Для молоді підготували мультимедійну презентацію про розвиток Збройних сил «Від кочівників до сучасної армії»; провели цікаву пізнавально – інтелектуальну вікторину. Також організували ігрову програму з швидкості реакції та координації рухів, в якій молодь із захопленням приймала участь та отримувала символічні призи.
  Захід мав за мету сприяти згуртуванню молодого покоління , виховувати патріотичні почуття до рідної землі, розвивати розумові і фізичні здібності , формувати у молодого покоління національно-патріотичне усвідомлення, духовну єдність поколінь, відданість в служінні Батьківщині, пропагувати серед учнів дух патріотизму та поваги до свого війська.
  На останок ведуча побажала всім присутнім: «Козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, непохитної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій та гарний настрій завжди крокують поряд з вами. А нашій державі – мирного неба, благополуччя та процвітання».










вівторок, 5 грудня 2017 р.

Міжнародний день волонтера.

  Із Міжнародним днем волонтера працівники районної бібліотеки привітали пресвітера, військового капелана, волонтера Ігоря Петренка. Божим словом, добрими справами, продуктами та речами він підтримує бойовий дух наших військовослужбовців із Херсонської бригади на сході нашої країни. Бажаємо Вам, шановний отець Ігоре, миру, злагоди та здоров'я!


понеділок, 4 грудня 2017 р.

Серця, зігріті добротою.

       Принести додому книжку, розповісти про зміни у пенсійному законодавстві, вислухати, дати добру пораду, підтримати духовно – ось так обслуговує людей з інвалідністю працівник районної бібліотеки Приходько Наталія Іванівна. Вони завжди на неї чекають, бо знають, що у Наталії Іванівни неодмінно є щось новеньке та цікаве.






пʼятниця, 1 грудня 2017 р.

Підсумки обласної акції «Ми – українці».

     У 2017 році бібліотеки області працювали в рамках обласної національно-патріотичної акції «Ми - українці». Хвилю патріотичного руху Білозерська районна бібліотека підхопила 30 березня  - стартував районний етап акції «Моя країна - Україна».  З неабияким ентузіазмом включилися  в акцію сільські бібліотечні заклади, і, як результат, - проведення ряду заходів патріотичного спрямування. Це – патріотичні години та години слави, вечори-зустрічі та вечори-вшанування, уроки патріотизму, молодіжні привали, флешмоби, літературні години, зустрічі та кав’ярні, історичні  панорами¸ уроки мужності та історичні експедиції, години гордості та патріотичні вектори. Це – організація волонтерських бригад, які займалися дослідницькою діяльністю та збором фактичних та довідкових матеріалів, організовували зустрічі з мешканцями села. Це – написання творчих робіт на основі спогадів, роздумів, фактичних матеріалів. Це – створення буклетів, що рекламують історичні пам’ятки, об’єкти та місця, гідні уваги. Найбільш активними були Микільська, Олександрівська, Новотягинська, Розливнянська, Токарівська, Чорнобаївська, Томинобалківська, Інгулецька, Кізомиська, Дніпровська, Понятівська, Правдинська, Широкобалківська сільські та Білозерська районна бібліотеки.
     Вся робота була гідно відзначена засновниками та організаторами акції – управлінням культури Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Б. Лавреньова. На урочистостях з нагоди підведення підсумків акції Білозерська районна бібліотека отримала диплом переможця та бібліотечку у подарунок. 
     Дякуємо організаторам заходу. Успіху вам, наснаги, бажання творити на благо виховання гідного молодого покоління та процвітання нашої держави.













СНІД: знання проти страху.

  Скільки б про СНІД не писали і не говорили, чомусь кожен з нас вважає, що ця хвороба існує деінде, тільки не поруч нас – не в моєму місті чи селі, не в моїй області, не в моїй країні. Проте статистика річ уперта, а ми з вами маємо нині страшні цифри: кожен 100-й мешканець України – ВІЛ інфікований. Україна входить в пятірку у світі за темпами поширення цієї хвороби Абсолютна більшість інфікованих ВІЛ особи віком 20 – 39 років.

  Щороку 1 грудня світова громадськість відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Щороку наша бібліотека не залишається  осторонь цієї події та проводить заходи по розповсюдженню  інформацію про СНІД, і таким чином здійснює  міри профілактики серед молоді. 
ВрОздріб – літери звичні, а разом, 
В людських долях лишаючи слід, 
Творять слово, приречене часом, 
У смертельному вирокуСНІД.
Тетяна Чорновіл



:

1 грудня по - білозерськи.


Люди! З першим днем зими!




"Перезавантаження" на зиму не відбулося.



Ми віримо в дива...




середа, 29 листопада 2017 р.

Мала Батьківщина - це рідне село. Хай славиться нині і тим, що пройшло.



  У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи повісті. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. Звідки вони беруться ? Хто їх надиктовує ? Як дізнатись? Це – одна з найбільших таємниць людської свідомості.
  З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає, як і для митця в будь – якій іншій творчій царині.
 «Блаженна людина, що любить свій край» - ці слова стали головним  меседжем літературного свята.
Кожна книжка місцевих авторів або книга про історію нашого краю, яка виходить друком – це приємна подія.
Так, напевно, і для
білозерської авторки Євдокії Константинівни Дубовалової важливою подією в житті стало видання історичної повісті «Моя Білозерщина». Сама Єдокія Констанитинівна відома своєю невтомною активністю і небайдужістю. Ось уже 30 років є незамінним активістом районної ветеранської організації. Жити з оптимізмом допомагає їй поетична творчість. 40 років вона є активним членом літературної студії «Біле озеро», а зараз ще й керівником. Часто Євд.Константинівна висловлює свої думки через поетичне слово. Має власні друковані видання, друкується в газеті Придніпровська зірка а також її твори входять в колективні 13 збірок. А ще шановна Євдокія Константинівна є керівником ветеранського ансамблю «Калина», бо крім поезії її творчу душу зігріває краса української пісні.
   29 листопада у Білозерській районній бібліотеці  презентували її книжку «Моя Білозерщина», у якій досліджуються сторінки історії нашого краю. 
Переважна більшість українців або народилися, або живуть в селах. Відходять покоління, приходять нові… Що ми знаємо про своє село? Чи дослідили його історію? Чи розповіли про видатних людей? Саме таке питання і поставила Євдокія Константинівна. І відповіддю на нього стало написання історичної повісті.
 Адже книги про історію «малої Батьківщини» - це як сплата боргу пращурам, сучасникам і потомкам, спроба відкрити віконце у своє минуле. З болеем чуємо, як зникають з карти, вимирають українські села. І що особливо прикро: зникають не тільки з карти, а й з нашої пам’яті. І ми просто права не маємо існувати безбатченками на цій землі…  Матеріали книги повертають нас у давнє минуле і не у таке вже далеке, але багатьом молодим вже, на жаль, маловідомий час. В кращому випадку для них це – історичні моменти, які спонукають до роздумів про минуле і сьогодення.  Адже пройде час - і своя дитина спитає: «А як воно було ото колись?» І що їй скажемо? Білозерчанам вже точно буде про що розповісти нащадкам.  
   Ми  дякуємо шанованій Євдокії Константинівні –за її клопіткий труд на благо усього району, і за те, що вона зробила для рідного села, не зважаючи ні на свій час, ні на кошти. Ми горді і щасливі, що маємо таку землячку.