Геніальна  жінка з Білозерки.

                                                                            

                                                                            Я  прошла сквозь  мрак и бури,

                                                                            Я  пути  искала  к  свету, -

                                                                            К  жизни  творческой, богатой…                                                                                        И  нашла! Запомни  это!

                                                                                                              О.Скороходова.

   

    Ніхто  з  нас  не  може  й  на  хвилинку  зрозуміти, як  це: жити  в  повній  тиші  та  темряві.  Жити  поза  світом, бути  віддаленим  від  усіх. Але яку  ж  треба  мати  силу  волі, неймовірні  зусилля, аби  досягнути  феноменального  злету  сліпоглухій  дівчинці , яка  стала  легендарним  вченим – дефектологом, прекрасним  педагогом,  автором  низки  наукових  і  літературних  праць.

      Ольга  Іванівна  Скороходова  народилася  в  бідній  селянській  родині  влітку  1911  року  у  селі  Білозерка  на  Херсонщині. У  ранньому  віці    дівчинка  захворіла   менінгітом  і  повністю   втратила  спочатку  зір,  потім  слух,  а  згодом  частково  і  мову.  Мати   Ольги  неодноразово   возила  дитину  до  лікарів,  проте  кожен  лише  бажав рідним  не  падати  духом. Після  смерті  неньки  Херсонський  відділ  народної  освіти   направив  дівчинку для   лікування  і  навчання  до  Одеської  школи  сліпих  дітей. Вихователі  і  вчителі намагалися  навчити  Ольгу  грамоті,  але  відсутність  слуху  зробила   марною  присутність  її  у  класі,  де  знаходилися  тільки  сліпі. Загрожувала  повна  деградація  особистості, тому  потрібна   була   інша  методика  роботи  з такими  дітьми.  Саме  у  1923  році  професор  І.О. Соколянський  організував  у  Харкові  школу – клініку  для  сліпоглухонімих  дітей , куди в  1925 р. і  була  направлена  Оля.  Дякуючи  зусиллям  професора, їй  вдалося  відновити  усну  мову. Було  організоване  спеціальне   навчання  з  усіх  предметів  шкільної  програми  за  допомогою  тактильного  алфавіту  та  брайлівського  шрифту. Здібна  і  працелюбна  дівчинка  захопилася  літературою:  читала  О.Пушкіна, Ю.  Лермонтова, О.Горького, Д. Байрона. Бувало, що  за  читанням  проводила  ночі.  Ольга  Скороходова  здобула  середню  освіту,   готувалася  до   вступу на   літературний  факультет  одного  з  московських  вузів. Але  на  календарі  був  1941  рік. 

      Після   переможних  салютів Ольга  Іванівна  відгукнулась  на  запрошення  свого  вчителя   І.О.  Соколянського  -  переїхала  до  Москви  і  під   його   керівництвом  зайнялася   науковою  роботою.  Ольга  Іванівна  була  першою  сліпоглухою  у  Радянському  Союзі,  що  здобула   вищу  освіту  і  вчений  ступінь.  З  великим  інтересом сприйняла  громадськість  вихід  у  1947  році  книги  О.Скороходової  «Як  я   сприймаю  оточуючий  світ»,  де  з  великою  глибиною  і  проникненням  розкрито  спостереження  і   переживання  сліпоглухонімої    людини.   Книга  була  розцінена   науковцями   як  матеріал  для  подальшого    розвитку  дефектології,  наукової  психології.  З  1948 року  -  Ольга  Іванівна  -  науковий співробітник  інституту   дефектології.   В  1956 р.  побачила  світ її  нова  робота  -  книга  «Як   я  сприймаю  і  уявляю  оточуючий  світ»,  яка була  відзначена  премією  імені  К.Д. Ушинського. В  1961 р., вже  після  смерті  свого  вчителя  І.О. Соколянського, Скороходова  успішно  захистила  в  інституті  дефектології  дисертацію  і   одержала  ступінь  кандидата  педагогічних  наук  ( з  психології).  Найбільш  повне  втілення  унікального  творчого   задуму  було  здійснено  Ольгою  Іванівною  в  праці  «Як  я  сприймаю,  уявляю  і   розумію  оточуючий  світ» (1972 р.)  -  своєрідному  зібранні  всіх  її  книг, статтей, віршів  різних  років.  Згодом  її  праця  стала   відомою  у  багатьох  країнах  світу, бо  її  монографія  -  єдиний  твір, в  якому  автор,  обділений  зором  та  слухом,  не  лише  описує  свій  психологічний  стан, але  й  аналізує  його. Скороходова  приймала  участь у відкритті  школи  - інтернату для  сліпоглухих  дітей  і зробила  вагомий  внесок  на  педагогічній  ниві. За  багаторічну  діяльність  була  нагороджена  Орденом  Трудового  Червоного  Прапора. До  останніх  днів  свого  життя (1982 р)   О.І.Скороходова  плідно  працювала, проявляючи  надзвичайну  волю  і  працелюбність.

Життя  О.І.  Скороходової  стало  зразком   життєлюбності  і  оптимізму  не  тільки  для   людей,  позбавлених  зору  і  слуху,  але  й  для тих, хто  не  міг  знайти  в  собі  сили  подолати складні  життєві  обставини.

      Білозерщина   відома   видатними  особами,  які  прославили  наш  край  на  весь  світ. Тому  й  розповідають   бібліотекарі   користувачам   про  геніальних  і  неймовірно  талановитих  людей.  Життєвий  шлях   і  наукова  діяльність  О.І.Скороходової   взагалі  унікальна. І ми  повинні   бути  обізнаними  з  спадщиною    землячки, шанувати  її  і  пишатися  Диво – Людиною!