Золотий гомін давнини

Вже минуло  903 роки  від першої редакції (1113) літописного зведення «Повість минулих літ», пам’ятки історіографії і літератури Київської Русі. Цей літопис –систематизована історія держави від найдавніших часів до початку ХІІ ст., своєрідна хрестоматія поетичних і епічних сказань, оповідань, байок та філософських творів.

В історії кожного народу є такі пам’ятні дати які навічно вкарбовані в народну душу. Через них, через ті місця, події, дати, як через магічні кристали, висвічується нащадкам  сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти, з правічних часів із недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події, що позначили шлях Київської Русі, немов глибинні живлющі джерела, напоїли, наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми — билини.
                   В оригінальній літературі Київської Русі розроблялися майже всі жанри перекладної літератури, однак були створені й нові їх різновиди. Так, жанровим різновидом перекладних хронік були  літописи.
         Літописи — це історичні твори, в яких розповідь велась за роками («літами»). Поштовхом до початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і зрозуміти її теперішнє. Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури.                               

В бібліотеці  проведено  історичний екскурс «Золотий гомін давнини», присвячений   903-річниці з того часу як складено первісний варіант літописного зводу «Повість минулих літ». Створений на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, він є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором. «Повість минулих літ» була й залишається невичерпним джерелом творчості митців слова. Під її впливом були створені романи С.Скляренка «Святослав» і «Володимир», романи П.Загребельного про Київську Русь («Диво», «Євпраксія», «Смерть у Києві», «Первоміст»). Про «Повість минулих літ» та  літописця Нестора написано сотні наукових розвідок багатьма мовами світу. Роман Р. Іванченко «Гнів Перуна» — перша в українській літературі спроба створення художнього портрета великого літописця.  «Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора - літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.