суботу, 18 січня 2014 р.

Тарас Шевченко - духовний взірець нації

 
"Любітеся, брати мої,
Україну любіте,
І за неї безталанну,
Господа моліте."
Т. Шевченко
  Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі... Поема жалю і смутку... краси і недолі... Віками терзали співучу душу України, виганяли з рідної хати. За Україну, за її долю і волю 10 років карався на засланні, але не каявся, наш Великий Кобзар, наш батько Тарас. Важко визначити, коли Шевченко був потрібніший рідному народові: чи в ті далекі жахливі часи, коли він був поневолений, чи сьогодні, коли Україна духовно відроджується...
  Його біографія усім відома. Юнаком він був на чужині, там з’явились і перші твори. Але серце поета, разом з усіма його почуттями, сподіваннями, щодня й щогодини було в Україні. Без України його серце не могло ні співати, ні сумувати, до неї поривалось і співало.
  Шевченкові поетичні твори промовляють до нас закликами, настановами, розповідають про тяжке життя селян-кріпаків, їхні долі.
Більшість із нас знають Шевченка як поета, прозаїка, драматурга і менше як прекрасного художника, гравера, живописця. Його художні картини в Академії мистецтв у Петербурзі, де він навчався, були удостоєні високих нагород, йому присвоєно почесне звання Академіка художеств.
  У кожного - свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. Всяк бере у Шевченка стільки, скільки здужа. Всяк пише про нього так, як може. А сам Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Шевченко – завжди попереду. До нього треба доростати усім життям!
  Все це відкрити для себе на  літературно мистецькій  годині «Його життя написане сльозами, що запеклися кров’ю на душі».
Закінчилася зустріч в бібліотеці складанням пазла «Картинна галерея Шевченка».
  Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його не забуте і нині, вічно ходило по Україні.

 



Немає коментарів:

Дописати коментар