У нього була неквапна хода і
задумливий погляд, спрямований удалину і водночас ніби в самого себе, жив аж
надто скромно, аскетично й усамітнено, навіть на зустріч із земляками, що
приїздили у Глен Спей ( а це українське поселення неподалік Нью –Йорка),
приходив не завжди. Той погляд ніс в собі тепле світло, той погляд жадібно
вбирав в себе всі чарівні барви довколишнього світу. Його очі – справді були як
у святого, вони не відбивали страждання чи образу, а випромінювали цілюще
тепло, яке може нести в собі лише людина , загартована випробуваннями,очищена
від усілякого життєвого бруду і намулу. Василь Барка, цей дивак, «святий
чоловік», як називали його місцеві американці, так само по – дитячому чисто й
щиро втішався життям , бо ж, певно, глибоко усвідомив мудру істину: світ
довкола себе людина змінити не може, зате здатна змінити його в собі.
Василь Барка – автор визнаний. Його романи
видавало відоме французьке видавництво «Галлімар». Його твори повільно
повертаються в Україну – йдуть без спонсорів, без популяризаторів. Але читач в
Україні передчуває: пора Барки наближується. Бо в нинішньому духовному
пробудженні бракує передусім мудрого і просвітленого правдивого слова Василя
Барки.
В Білозерській районній бібліотеці було організовано інформаційну годину, присвячену
105-й річниці з дня народження українського письменника Василя Барки. Читачі
мали можливість ознайомитися з
біографією і творчим доробком письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар