Від бібліотеки до Малої академії.

Ще з раннього дитинства Оля Кравченко  полюбляє ходити до бібліотеки. За багато років дівчина дізналась тут   про безліч цікавих речей. Декілька років поспіль є волонтером  Білозерської центральної бібліотеки. Навчається  у Білозерській ЗОШ I-III ступенів №2 ім. Богдана Хмельницького у 9-А класі.

Одного разу Оля прийшла до бібліотеки і їй запропонували вступити до Малої академії наук (секція «Етнологія», яка функціонує на базі районної бібліотеки). Вона без вагань погодилась. Адже завжди мріяла стати науковцем, щоб досліджувати історію наших предків, нашої країни.

«Мені спало на думку вибрати одну з тем, що припала до душі: «Українська народна іграшка. Лялька-мотанка!». Українська народна іграшка має надзвичайно багату історію. Вона поєднала в собі усе: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Іграшки не виникли просто так, а творилися майстрами. Як не дивно, в Білозерці теж є людина, яка займається цією справою. Це Світлана Олександрівна Нечай, яка працює у позашкільному закладі й навчає усіх бажаючих виготовляти ляльки та іграшки. Це актуальна тема сьогодення. Адже всі діти бавляться іграшками. А цікаво, якими іграшками гралися наші дідусі й бабусі в дитинстві? Щоб відповісти на це питання я відвідала музеї. У Білозерському районному музеї ім. Д. Багалія я ознайомилась з експозицією і дізналась, що там  зберігається лише 2 іграшки, а у Херсонському обласному краєзнавчому музеї отримала корисні поради та інформацію про розвиток лялькарства на Херсонщині від етнографа Андрєєвої Ганни Ігорівни. Згодом навчилася виготовляти ляльки з ниток та користуватися різною літературою й посібниками, які я завжди  могла знайти у нашій бібліотеці, або замовити по МБА.  Саме це допомогло  мені у написанні науково – дослідницької роботи. Також планую провести для читачів районної  бібліотеки свій  майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. А ще я вирішила взяти участь у Всеукраїнському конкурсі народної іграшки. Можливо, мені пощастить! А допомагає мені у наукових пошуках мій керівник Світлана Олександрівна Колесник, бібліотекар читальної зали. Тепер я маю захистити свою роботу. Щиро вірю в те, що в мене все вийде. Я не шкодую, що обрала таку тему. Адже тепер в мене є мій власний сувенір «Ляльки  Коля  і Поля від Олі!» І закликаю усіх: «Дсе для його відродження, бо цього ніхто не зробить за нас!»

Запрошуємо усіх бажаючих на майстер - клас від Олі!